Класифікація ВЗ та ПДФО в фінансовому звіті: куди їх віднести

ПДФО (рах. 641) і військовий збір (рах. 642), утримані із зарплати, у фінансовій звітності потрапляють у той самий рядок, що й відповідна нарахована заробітна плата. Тобто – або до собівартості (рядок 2050), або до інших витрат (рядок 2165 / 2180), залежно від функцій працівника.

Заробітна плата працівника, включно з утриманими з неї ПДФО та ВЗ, є для підприємства єдиним показником витрат. За правилами бухгалтерського обліку, ці податки не є самостійними витратами підприємства, а лише сумами, які воно утримує з працівника як податковий агент (Дт 661 – Кт 641, 642). Проте вартість повної нарахованої зарплати (до утримань) включається до складу витрат підприємства.

Якщо йдеться про працівників, які виконують виробничі функції, нарахована їм заробітна плата (разом із утриманими ПДФО і ВЗ) включається до собівартості продукції – Дт 23 (потім 90) – і в підсумку відображається у звіті у рядку 2050 фінансової звітності.

Натомість, якщо це працівники адміністрації, бухгалтерії, керівництва, відділу збуту або обслуговування, їхня зарплата обліковується як адміністративні, збутові або інші операційні витрати – Дт 92, 93, 94 – і в підсумку в звіті потрапляє до рядків 2165 (форма №2-мс) або 2180 (форма №2-м) згідно з п. 2.3 та п. 5.5 НП(С)БО 25.

Раді допомогти, звертайтесь ще!