7eminar | Особистий консультант

ТФ

Фролова Тетяна Вячеславівна

20.01.2026 | 20:47

Відповідь надано

Звільнення працівника з дитиною з інвалідністю: нюанси законодавства

Добрий день! Працівниця, що має дитину з інвадіністю до 18 років, прийнята в штат організації на умовах строкового трудового договору. Згідно ч.3 ст.184 КЗпП звільнення такого працівника з ініціативи роботодавця заборонено, крім ліквідації підпримства. А у разі звільнення навіть у зв'язку з закінченням строкового трудового договору роботодавець зобов'язаний обов'язково працевлаштувати працівника. На період працевлаштування за нею зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору. Чи звільнення за п.2 ст.36 КЗпП є можливим без обов'язкового працевлаштування? Чи можна працівника звільнити за угодою сторін в останній день договору?

АК

Ангеліна, консультант

експерт

21.01.2026 | 17:54

Очікує відповідь

Розглянемо Ваші питання:

1. Згідно роз’яснення Держпраці https://dsp.gov.ua/chy-mozhna-zvilnyty-z-roboty-zhinku-iaka-maie-dytynu-z-invalidnistiu-pid-chas-dii-voiennoho-stanu/ Звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (та у разі надання відпустки без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи роботодавця не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням (стаття 184 КЗпП України).

Підстави для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця передбачені статтями 40 і 41 КЗпП України. На звільнення працівників з іншихпідстав вимоги статті 184 КЗпП України не розповсюджуються.

Виключенням із загального правила є звільнення у зв’язку із закінченням строку трудового договору, оскільки звільнення на підставі цієї статті допускаєтьсяз обов’язковимпрацевлаштуванням. На періодпрацевлаштування за працівниками зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строковоготрудового договору.

Отже, якщо звільнення за п. 2 ст. 36 КЗпП у зв’язку з закінчення строку трудового договору, то на роботодавця покладається обов’язок працевлаштування такої працівниці.

2. Так як це строковий трудовий договір то звільнитися працівник може за власним бажанням до закінчення строку такого трудового договору. Однак, у цьому випадку роботодавцю слід пам’ятати, що таке звільнення має оформлюватися не на підставі ст. 38 КЗпП, а на підставі ст. 39 КЗпП — це спеціальна норма для розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника.

Зверніть увагу, що для такого звільнення потрібна наявність поважних причин у працівника, а саме:

1. хвороба або інвалідності, які перешкоджаютьвиконанню роботи за договором;
2. порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного або трудового договору;
3. випадки, передбачені ч. 1 ст. 38 КЗпП.

Раді допомогти, звертайтесь ще!