Так, підприємство має право вести облік товару під внутрішньо визначеною назвою, у тому числі з граматично скоригованим варіантом, якщо зберігається можливість його однозначної ідентифікації.

Для оформлення такого рішення директор у наказі може послатися на такі норми:

ч. 5 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» — підприємство самостійно визначає облікову політику, організовує бухгалтерський облік, у тому числі документообіг і порядок обробки облікової інформації;
п. 7 НП(С)БО 9 «Запаси» — одиницею обліку запасів є їх найменування або однорідна група;
п. 1.4 Методичних рекомендацій №2, затверджених наказом Мінфіну від 30.11.2000 № 304 — підприємства самостійно розробляють систему внутрішнього обліку, обирають форми первинних документів і регістрів.
Щоб це реалізувати правильно:

У наказі зазначається мета — наприклад, уніфікація назв у номенклатурі, усунення граматичних помилок постачальників, зручність у веденні обліку.
Складається таблиця відповідності назв: у ній вказуються назви товару в первинному документі та внутрішня назва в обліку.
Для прозорості можна оформити акт приймання товару, де зафіксувати, що товар «коробка рожевий» прийнято на облік як «коробка рожева».
Це дає змогу дотриматися законодавства і водночас зберегти зручність ведення обліку та документообігу.

Раді допомогти, звертайтесь ще!