Облік давальницької сировини: середня вартість чи метод ФІФО

ФОП переробляє давальницьку сировину Замовника. В Замовника вона списується за методом ФІТО, а у Виконавця ФОП програма списує лише за середньою вартістю, відповідно при інвентаризації вартість сировини у двох сторін відрізняється. Як правильно в даній ситуації обліковувати ФОП давальницьку сировину , як рахує програма по середньому чи правильно за ФІФО, щоб було ідентично з Замовником?

СК

Стефанія, консультант

експерт

17.12.2025 | 16:05

Очікує відповідь

Ситуація з давальницькою сировиною потребує чіткого поділу обліку власних і чужих матеріалів. Давальницька сировина не переходить у власність ФОП‑виконавця, вона залишається власністю Замовника і лише тимчасово перебуває у вас для переробки. Тому ФОП не повинен застосовувати до неї жодних своїх методів оцінки вартості вибуття (ФІФО чи середньої собівартості) — ці методи призначені для оцінки власних запасів підприємства при їх надходженні і вибутті (НП(С)БО 9 «Запаси», п. 16).

Давальницька сировина у виконавця має обліковуватися на позабалансовому обліку на позабалансовому рахунку 022 «Матеріали, прийняті для переробки» відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, затвердженої наказом Мінфіну України № 291 від 30.11.1999. Обліковується вона за вартістю, зазначеною у первинних документах Замовника (наприклад, у акті приймання‑передачі), і не відображається на балансі ФОПа як його актив.

ФОП, що здійснює переробку давальницької сировини, не має права застосовувати до неї методи оцінки вибуття запасів (ФІФО, середньозважена собівартість тощо), оскільки ця сировина не є його власністю. Вона залишається активом Замовника, і ФОП лише виконує роботи на замовлення.

Згідно з правилами бухгалтерського обліку, підприємства зобов’язані відображати активи, що не перебувають у їхній власності, на позабалансових рахунках. Для давальницької сировини використовується рахунок 022 «Матеріали, прийняті для переробки» відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, затвердженої наказом Мінфіну №291 від 30.11.1999 року. Такий облік ведеться за вартістю, зазначеною в первинних документах Замовника, зокрема, в акті приймання-передачі.

Однак слід враховувати, що ФОП — незалежно від системи оподаткування — не веде бухгалтерський облік за Планом рахунків і, відповідно, не використовує позабалансові рахунки. Для ФОП (особливо платників єдиного податку) застосовується інший підхід. Якщо ФОП, відповідно до законодавства, веде облік товарних запасів, то він має зафіксувати надходження давальницької сировини в формі обліку товарних запасів за ціною, зазначеною Замовником, і в подальшому відображати її вибуття за тією ж ціною.

Це оформлюється через первинні документи: накладну Замовника (на надходження) та внутрішню накладну на списання (на вибуття) — обидві на ту саму вартість (ідентичні кількість та ціна одиниці). Такий підхід дозволяє уникнути невідповідностей при інвентаризації та формує прозору систему обліку.

Форма обліку товарних запасів, затверджена наказом Мінфіну №496 від 03.09.2021 року, є ключовим документом для ФОП — загальників, фоп єдинників що є платниками ПДВ, та ФОП платників єдиного податку, які зобов’язані вести облік товарних залишків, через те що торгуют товарами відповідних груп (ст.20 Закону 265). У цій формі не розшифровується кожна операція, а відображається лише загальна вартість отриманих товарів, згідно з документами.(і так само вибутя запасів- за ціною подажу або обліковою ціною)

Отже, ФОП має вести кількісно-вартісний облік давальницької сировини за вартістю, визначеною Замовником у первинних документах, без застосування методів оцінки вибуття. Це дозволяє зберегти відповідність даних у обліку ФОПа та Замовника.

Раді допомогти, звертайтесь ще!