Визначення строку дисконтування для договору фінансової допомоги

У випадку надання поворотної фінансової допомоги траншами строк для цілей дисконтування визначається не за датою укладення договору в цілому, а окремо щодо кожної суми фактично отриманих коштів. Об’єктом бухгалтерського обліку є не договір як такий, а дебіторська або кредиторська заборгованість, яка виникає в момент отримання кожного траншу. Довгостроковою визнається заборгованість, яка підлягає погашенню після дванадцяти місяців з дати балансу (Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», п. 4; Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання», п. 4).

Відповідно, дисконтування застосовується до кожного траншу окремо, виходячи з періоду від дати його фактичного отримання до дати повернення, визначеної договором. У наведеній ситуації щодо траншу у сумі 200 тис. грн, отриманого у червні 2024 року, строк для дисконтування обчислюється з червня 2024 року до дати повернення, встановленої договором (наприклад, 01.01.2027). Для кожного наступного траншу період дисконтування визначається аналогічно — з дати отримання відповідної суми до дати її погашення. Таким чином, не дисконтується вся договірна сума 3 млн грн з дати укладення договору, а окремо дисконтується кожна частина заборгованості в міру її виникнення.

Що стосується договору, укладеного на строк один рік, то за умови, що на кожну дату балансу строк погашення заборгованості не перевищує 12 місяців, така заборгованість класифікується як поточна і не підлягає дисконтуванню. Якщо ж після спливу первісного строку сторони укладають додаткову угоду про продовження строку повернення, і нова дата погашення перевищує 12 місяців з дати балансу, заборгованість з моменту такої пролонгації набуває статусу довгострокової і підлягає дисконтуванню.

При цьому систематичне щорічне подовження договорів поворотної фінансової допомоги створює суттєві ризики перекваліфікації такої заборгованості у довгострокову з моменту її виникнення. Відповідно до принципу превалювання сутності над формою, операції відображаються в обліку з урахуванням їх економічної сутності, а не лише юридичного оформлення (Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 4). За наявності регулярних пролонгацій контролюючі органи можуть дійти висновку, що сторони фактично з самого початку мали намір створити довгострокове фінансування. Такий підхід підтверджується судовою практикою, зокрема постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020 у справі № 160/6107/19, де заборгованість була визнана довгостроковою з донарахуванням доходу на суму дисконту.

Раді допомогти, звертайтесь ще!