Строки подання авансового звіту за корпоративними витратами працівника

Випадки подання авансового звіту наведені у пп. 170.9.4 ПКУ. Так, згідно із пп. «а» пп. 170.9.4 ПКУ підставою для подання авансового звіту – наявність оподатковуваного доходу, що у випадку із видачею коштів на госппотреби може виникнути переважно у разі несвоєчасного звітування.

Згідно із пп. «б» пп. 170.9.4 ПКУ ще однією підставою складання авансового звіту є використання платником податку готівки понад суму добових витрат (включаючи отриману із застосуванням платіжних інструментів).

Отже, подання авансового звіту обов’язкове, коли видача коштів на госппотреби:

• не пов’язана із відрядженням;
• здійснюється у готівковій формі, в тому числі шляхом зняття готівки із платіжної картки.

Якщо ж витрачання коштів на госппотреби було у безготівкові формі, подавати авансовий звіт не обов’язково, як власне, прямо зазначено у ПКУ.

https://7eminar.ua/events/3900/8603

Звіт про використання коштів / електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт – це документ, що підтверджує витрати, здійсненні працівником у відрядженні чи при господарських закупівлях.

Його форма затверджена наказом Мінфіну від 28.09.2015 № 841 оскільки і порядок його складання.

Такий звіт:

• складається працівником після повернення з відрядження чи після використання підзвітних коштів;
• підтверджує, як саме були витрачені гроші (додаються первинні документи: квитанції, чеки, квитки, рахунки тощо);
• подається до бухгалтерії у визначені строки (в межах норм, визначених п. 170.9.3 ПКУ);
• є підставою для відшкодування витрат або повернення невикористаних сум у касу.

Питання відшкодування витрат, понесених працівником при придбанні товарів для підприємства, та інші питання правомірності використання власних готівкових коштів працівниками підприємства для вирішення виробничих (господарських) питань регулюються ст.ст. 1159, 1160 Цивільного кодексу України.

Звіт про використання коштів / електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, складається та подається у строки, визначені пп. 170.9.3 ПКУ, платником податку (у паперовій або електронній формі за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.п. 170.9.4 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Документальне підтвердження суми фактичних витрат на відрядження або виконання окремих цивільно-правових дій шляхом надання підтвердних документів, що засвідчують суму таких витрат, у разі здійснення безготівкових розрахунків з використанням платіжних інструментів, включаючи корпоративні (бізнесові) платіжні інструменти або особисті платіжні інструменти, чи їх реквізити, та повернення особі, яка видала кошти / електронні гроші під звіт, суми надміру витрачених коштів / електронних грошей, розмір яких розрахований згідно з пп. 170.9.1 ПКУ, здійснюється платником податку до закінчення місяця, наступного за місяцем, у якому платник податку:

• завершує таке відрядження;
• завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, яка видала кошти / електронні гроші під звіт (п. 170.9.3 ПКУ).

https://zt.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/842926.html

При безготівкових розрахунках корпоративною платіжною карткою обов’язку подавати авансовий звіт немає,
а отже — відсутній і будь-який “максимальний строк” його подання.
Будь-які строки в такій ситуації можуть встановлюватися лише внутрішніми документами підприємства, але це не вимога ПКУ.

Раді допомогти, звертайтесь ще!