Потрібно самим затвердити норми для такої техніки

Донедавна під час списання пального на легкові та вантажні автомобілі орієнтиром слугували Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджені наказом Мінтранспорту України від 10.02.98 р. № 43. Наразі цей документ втратив чинність. Замість нього ДП «ДержавтотрансНДІпроєкт» розробило Методичні рекомендації з нормування витрат палива, електричної енергії, мастильних, інших експлуатаційних матеріалів автомобілями та технікою, а також Базові норми витрат. Вони не є обов’язкові, але на них можна орієнтуватись.

Можливо також подивитись у спеціалізованих нормативах. Для деяких видів будівельної та іншої спецтехніки норми можуть міститися у галузевих нормативних документах, наприклад, ДБН В.2.8-12-2000 або СОУ 42.1-37641918-094:2017. Варто перевірити, чи підпадає ваш автонавантажувач під дію таких документів.

Якщо для конкретної моделі автонавантажувача відсутні затверджені норми, підприємство має право розробити та затвердити власні норми витрат пального.
Підприємство має право і повинно самостійно розробити та затвердити норми витрат пального для автонавантажувача. Керівник підприємства має створити спеціальну комісію наказом. До складу комісії можуть входити , інженер, та інші профільні спеціалісти. Завдання комісії – провести дослідження, розрахувати та обґрунтувати норми витрат пального. Найкраще поєднувати технічну документацію виробника, рекомендації НДІ та результати власних контрольних замірів, щоб отримати максимально об'єктивні норми. Потім оформлюєте акт про проведення контрольних замірів палива зазначаєте отримані дані та розраховані норми. На підставі акту керівник видає наказ яким затверджує норми витрат пального. У наказі також можуть бути встановлені коригувальні коефіцієнти. Отже, під час самостійного становлення норм витрат пального потрібно враховувати технічні характеристики автонавантажувача, експлуатаційні норми, а також умови й порядок застосування коригувальних коефіцієнтів. Розроблені норми затверджують наказом по підприємству.

Встановлення норм у л/год або л/мотогодину є найбільш поширений варіант для спецтехніки, робота якої обліковується не в кілометрах, а в годинах. Кількість пального до списання визначається множенням затвердженої норми на фактичну кількість відпрацьованих годин (за даними лічильника мотогодин або іншого обліку).

Норма на кількість виготовленої, переміщеної продукції цей варіант можливий, але є значно складнішим його доцільно застосовувати, якщо автонавантажувач виконує однотипні, стандартизовані операції та використовується виключно для однієї технологічної операції, пов’язаної з виробництвом продукції. Витрата пального залежить не лише від ваги вантажу, а й від відстані переміщення, висоти підйому, часу роботи двигуна на холостому ходу. Всі ці фактори потрібно врахувати та задокументувати в акті контрольних замірів.

Зразки на платформі:
https://api.7eminar.ua/documents/download/16211
https://api.7eminar.ua/documents/download/11147
https://api.7eminar.ua/documents/download/11147
https://api.7eminar.ua/documents/download/11749
Матеріали на платформі https://7eminar.ua/news/8850-normi-vitrat-palnogo-ci-varto-na-nix-orijentuvatisya-v-obliku
https://7eminar.ua/news/5256-normi-vitrat-paliva-kalkulyator

Раді допомогти, звертайтесь ще!