Орендна плата за землю – це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (ст. 21 Закону України від 06.10.1998 р. № 161-XIV «Про оренду землі» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n126).

Розмір орендної плати за земельні ділянки є істотною умовою договору оренди. Відомості про розмір орендної плати вносяться до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно при реєстрації відповідного права (ст. 12 Закону України від 01.07.2004 р. № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n138). Зміна умов договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором (ст. 654 Цивільного кодексу України, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3238).

Отже, щоб «офіційно» збільшити розмір орендної плати, потрібно внести відповідні зміни до договору оренди та зареєструвати їх у Держреєстрі прав.

Але в більшості випадків сільгосппідприємства не хочуть чи не можуть з різних причин вносити такі зміни (через складну процедуру, відсутність орендодавця або його небажання вносити зміни тощо).

Деякі сільгосппідприємства оформлюють підвищення орендної плати протоколом зборів засновників чи наказом керівника, але жодний з цих варіантів не має законодавчих підстав. Тож у разі будь-яких спорів такі документи не матимуть юридичної сили.

Що стосується витрат, то нарахування орендної плати у більшому розмірі, ніж це передбачено договором, означатиме неправомірне завищення витрат, а отже, заниження бази оподаткування і недоплату податку на прибуток (або завищення збитків). Тому платникам цього податку варто уникати такої ситуації і розглянути інші варіанти заохочення орендодавців (наприклад, надання їм матеріаліьної допомоги).

Раді допомогти, звертайтесь ще!