Товарно-транспортна накладна оформлюється для підтвердження перевезення вантажу відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» і не фіксує факт продажу товару чи переходу права власності. Вона не містить обов’язкових реквізитів первинного документа, що посвідчує реалізацію, зокрема вартості та суми операції.

Для цілей податкового обліку підприємство зобов’язане вести облік на підставі первинних документів, зміст яких відповідає суті господарської операції (п. 44.1 ПКУ). Для продажу таким документом є видаткова накладна або розрахунковий документ, що підтверджує факт купівлі-продажу. За ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ має відображати зміст операції, а ТТН відображає лише транспортування, але не продаж.

У разі реалізації товару фізичній особі продавець зобов’язаний видати розрахунковий документ установленої форми (ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів»). ТТН таким документом не є, тому її наявність не виконує вимогу закону.

За відсутності документа про продаж (видаткової накладної, товарного чека або фіскального чека РРО/ПРРО) під час перевірки податковий орган може поставити під сумнів реальність операції, відмовити у визнанні доходу, витрат та податкового кредиту. Це створює ризики донарахувань. У спорах із покупцями відсутність документа про продаж також ускладнює доказування фактичних умов передачі товару.

Видаткова накладна не є обов’язковою лише в тому випадку, коли продаж фізичній особі оформлено через РРО/ПРРО і покупцю видано фіскальний чек, який містить усі необхідні реквізити для підтвердження операції. В інших випадках відпуск товару фізичним особам лише за ТТН без документа про продаж створює податкові, бухгалтерські та юридичні ризики.

Раді допомогти, звертайтесь ще!