Відповіді на Ваші запитання:

1. Відповідно до ст. 115 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/ed20251012#n691 - Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Заборгованістю з виплати заробітної плати є сума не виплаченої своєчасно заробітної плати всім категоріям працівників (штатні працівники, зовнішні сумісники, звільнені працівники тощо). Сума такої заборгованості включає всі нарахування в грошовій і натуральні формі, строк виплати яких минув до кінця місяця, у якому вони мали бути виплачені, за винятком обов'язкових утримань.

Опираючись на викладене, працівник, право якого порушене, може звернутись із заявою до Держпраці.

На підставі такого звернення посадові особи Держпраці мають здійснити позаплановий захід контролю за дотриманням законодавства про працю. У разі підтвердження обставин, викладених у скарзі працівника, інспектор Держпраці надасть роботодавцю припис про усунення виявлених порушень у встановлений у приписі строк. Про виконання припису в повному обсязі роботодавець має повідомити Держпраці до закінчення встановленого строку, інакше інспектор завітає знову.

У разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці, відповідно до ст. 233 КЗпП України, працівник також має право звернутись до суду з вимогою про стягнення належної йому заробітної плати. Таке звернення може бути реалізоване шляхом подачі заяви про видачу судового наказу в порядку ст. 161 ЦПК України або позову. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7217

Судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

2. Відповідно до ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#n1031 - кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом.

При цьому у першу чергу задовольняються, зокрема, вимоги щодо виплати заборгованості із:

1) заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута,

2) грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей,

3) інші кошти, належні працівникам у зв’язку з оплачуваною відсутністю на роботі:

- оплата часу простою не з вини працівника,
- гарантії на час виконання державних або громадських обов’язків,
- гарантії і компенсації при службових відрядженнях,
- гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації,
- гарантії для донорів,
- гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу,
- соціальні виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства
тощо;

4) вихідна допомога, належна працівникам у зв’язку з припиненням трудових відносин,

5) нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі.

Таким чином, шанс отримати невиплачену зарплату у підприємства-боржника чи підприємства, що визнано банкрутом, є високим.

Але це питання уже переходить у юридичну площину, а тому щоб максимально подбати про власні права та задовільнити власні вимоги в максимальному розмірі, працівникам слід звернутися до юристів, які проконтролюють і проведуть процедуру з врахуванням усіх норм законодавства та інтересів працівників.

Раді допомогти, звертайтесь ще!