Утримання вартості спецодягу при звільненні працівника: нюанси

Так, при неповерненні спецодягу працівником вартість такого майна оподатковується ПДФО та військовим збором.

Відповідно до п.п. 165.1.9 п. 165.1 ст. 165 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699, вартість спеціального (у тому числі форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, що надаються роботодавцем працівнику у тимчасове користування, не включається до оподатковуваного доходу, за умови, що таке майно використовується працівником відповідно до трудової функції та в межах граничних строків, установлених нормативними актами.

Однак, якщо працівник звільняється та не повертає спецодяг, граничний строк використання якого не настав, то відповідно до п.п. «а» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, вартість такого майна вважається додатковим благом.

Тобто, вона включається до місячного оподатковуваного доходу працівника, і з неї потрібно утримати ПДФО (18%) - з урахуванням натурального коефіцієнта (1,21951) (Категорія: 103.02 ЗІР - https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=27662); Військовий збір (5%). «Натуральний» коефіцієнт для утримання військового збору не застосовується, оскільки в ПКУ для цього не передбачені законодавчі підстави.

У разі, якщо працівник при звільненні не повертає спецодяг, строк використання якого ще не завершився, підприємство має зафіксувати недостачу цього майна. Це можна зробити шляхом проведення інвентаризації відповідних засобів індивідуального захисту або шляхом отримання від працівника письмової заяви, у якій він підтверджує факт неповернення спецодягу. У такій заяві доцільно одразу зазначити спосіб компенсації його вартості.

Якщо працівник звільняється, але не повертає засоби індивідуального захисту (ЗІЗ), строк використання яких ще не минув, і їхня вартість утримується із його заробітної плати, то роботодавець зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання, визначивши базу оподаткування відповідно до вимог статті 188 ПКУ.

Раді допомогти, звертайтесь ще!