Про те, що нарахована зарплата має потрапляти до витрат передбачено, зокрема, НП(С)БО 16 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0027-00#o39.

1. Наприклад, прямі витрати на оплату праці, які мають потрапляти до складу виробничої собівартості (тобто в дебет рахунку 23), вказано в п. 11 та п. 13 НП(С)БО 16.

Серед переліку загальновиробничих витрат, які акумулюють на рахунку 91, також згадано про зарплату. Там, зокрема, виділено таку складову як витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи й медичне страхування апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо).

Щодо витрат на оплату праці адмінперсоналу та працівників збуту (рахунок 92 та 93) згадано в п. 18 та п. 19 НП(С)БО 16 відповідно.

Утримані із зарплати податки та збори та, власне, сама сума зарплати, яка підлягає виплаті справді є зобов'язаннями підприємства. Адже згідно з п. 4 НП(С)БО 11 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0085-00#o16 поточні зобов'язання - це зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

Утримані із зарплати податки/збори треба перерахувати в бюджет у загальновстановлені строки (пп. 168.1.2, пп. 168.1.4 та пп. 168.1.5 ПКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3877). Строки виплати зарплати на законодавчому рівні теж закріплені (ст. 24 Закону про оплату праці - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n126). Отже, для підтриємства це поточні зобов'язання.

2. Так, витрати ( в розрізі їх видів) показують у формі № 2. Наприклад, адмінвитрати на виплату зарплати записують до рядка 2130. А інформацію про зобов'язання вказують у формі № 1 (рядок 1630).