У вашому випадку можливі два підходи до обліку ситуації - залежно від того, чи було введення в експлуатацію правомірним, чи все ж допущено помилку.

Випадок 1. Помилки немає - об’єкт введено правомірно. Обґрунтування. На момент введення підприємство мало намір експлуатувати обладнання, воно було готове до використання за призначенням, тобто виконувались критерії активу згідно з п. 6 НП(С)БО 7 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0288-00#o4: Актив визнається основним засобом, якщо існує ймовірність отримання майбутніх економічних вигод і вартість його можна достовірно визначити.

У цьому випадку введення в експлуатацію було обґрунтованим управлінським рішенням; навіть якщо фактичного використання не відбулося - це не впливає на право амортизувати (п. 23 НП(С)БО 7).

Нарахування амортизації припиняється лише у разі реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання або консервації.

Таким чином, сам факт неексплуатації не є підставою для зупинення амортизації або визнання помилки.

Подальші дії. Продовжуйте облік об’єкта як основного засобу до моменту прийняття рішення про продаж. Коли прийнято рішення реалізувати - переведіть його у склад: Дт 286 «Необоротні активи, утримувані для продажу».

Випадок 2. Якщо все ж таки визнається помилка. Інший підхід можливий, якщо після аналізу керівництво дійде висновку, що на момент введення об’єкт не відповідав критеріям готовності до експлуатації або рішення про введення було помилковим або немає наказу керівника. Тоді вважається, що допущено бухгалтерську помилку.

Скласти бухгалтерську довідку із зазначенням причин і посиланням на п. 4 НП(С)БО 6 «Виправлення помилок».
Якщо підприємство - річний платник податку на прибуток, то така корекція не вплине на податковий результат до кінця року.

Якщо ж платник поквартальний - може виникнути потреба уточнення декларації за попередній період.

Раді допомогти, звертайтесь ще!