Транспортно-експедиторська послуга — це комплекс дій. Послуга експедитора не завжди обмежується лише фізичною доставкою вантажу. Вона може включати оформлення документів, розрахунки з перевізниками, інформування клієнта та інші обов'язки, передбачені договором (Закон України «Про транспортно-експедиторську діяльність», ст. 8). Дата в міжнародній автомобільній накладній (CMR) підтверджує факт і дату доставки вантажу, але не обов'язково є датою завершення всіх послуг експедитора.

Датою складання акта наданих послуг має бути дата фактичного завершення всього комплексу транспортно-експедиторських послуг за договором. Це може бути як субота (дата отримання вантажу, зазначена в CMR), так і понеділок, якщо остаточні дії за договором були виконані в цей день.

Законодавство не забороняє датувати первинні документи вихідним днем. Дата акта є важливою, оскільки вона є датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг. Якщо оплата ще не надійшла, саме ця дата визначатиме виникнення податкових зобов'язань з ПДВ за правилом «першої події» (Податковий кодекс України, п. 187.1). Необґрунтоване перенесення дати акта на пізніший термін може призвести до штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної. Найбільш безпечним та обґрунтованим є складання акта датою, яка відповідає даті в CMR (субота), якщо договором не передбачено інших умов, що чітко визначають інший момент завершення послуги.

Найбільш безпечним і правильним з точки зору трудового законодавства є такий підхід:

Акт датується суботою (датою завершення послуги).
Працівник складає цей акт, а директор підписує його в найближчий робочий день, наприклад, у понеділок.

Законодавство не вимагає, щоб дата складання документа збігалася з датою його підписання. Таким чином, ви не залучаєте працівників до роботи у вихідний день і не порушуєте трудове законодавство.

Якщо працівник і директор фактично працювали в суботу для складання та підписання акта, це вважається роботою у вихідний день. Така робота допускається лише у виняткових випадках, потребує видання наказу керівника та згоди працівника. Вона має бути компенсована наданням іншого дня відпочинку або у подвійному розмірі грошової форми згідно зі статтею 72 Кодексу законів про працю України.

Раді допомогти, звертайтесь ще!