Так, компанії, які мають одного й того ж керівника, дійсно визнаються пов’язаними особами для цілей Податкового кодексу України (пп. 14.1.159 ПКУ). При цьому наявність спільної юрадреси або господарських відносин не є самостійною підставою для визнання пов’язаності, але може розглядатися як додатковий непрямий фактор контролю.

Однак важливо підкреслити: якщо обидві компанії — резиденти України, то навіть за наявності між ними операцій — трансфертне ціноутворення (ТЦУ) не застосовується. Згідно з пп. 39.2.1.1 ПКУ, контрольованими визнаються лише операції з пов’язаними нерезидентами, а також деякими специфічними нерезидентами з низькоподаткових юрисдикцій або операції з постійним представництвом нерезидента.

Пов’язаність між резидентами не тягне за собою податкових обов’язків за ТЦУ.
Але це може викликати підвищений інтерес під час податкових перевірок — особливо якщо між компаніями є значний обсяг операцій або перерозподіл прибутку.
Жодного автоматичного донарахування чи обов’язку подання документації з ТЦУ між резидентами не виникає.

Але , є особиливості іу складанні документів між компаніями з одним керівником.

підписувати договір однією особою з обох сторін не можна, оскільки така дія не відповідає принципу волевиявлення обох сторін правочину. Для уникнення конфлікту інтересів потрібно:

призначити за довіреністю іншу особу (напр., заступника, юриста, уповноваженого співробітника),
або делегувати підписання сторонній особі, яка представляє одну зі сторін.
Це також важливо для уникнення претензій щодо фіктивності правочину або його нікчемності (ст. 228–232 ЦКУ).

Раді допомогти, звертайтесь ще!