Лікарняні, інвалідність та звільнення: важливі нюанси для працівника

1. Так, правильно. Лікарняний оплачується до відновлення працездатності або до встановлення групи інвалідності незалежно від дати звільнення. (ч.2 ст.15 Закону України від 23.09.1999 № 1105 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14/ed20240101#n1309).
При цьому після спливу 120 днів хвороби лікарняний може бути подовжений за рішеням експертної комісії або працівнику буде встановлена інвалідність.

Є обмеження щодо терміну лікарняного, після спливу якого хворий обов'язково направляється на огляд до експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи:

• тимчасова непрацездатність триває безперервно протягом 120 календарних днів з дня її початку, що підтверджено медичними висновками про тимчасову непрацездатність та/або листками непрацездатності у паперовій формі.
• тимчасова непрацездатність, що спричинена одним і таким самим захворюванням або станом, тривала з перервами, але загалом протягом 150 календарних днів протягом року
• захворювання на туберкульоз. У такому випадку направлення на оцінювання здійснюється через 10 місяців з дня настання непрацездатності незалежно від безперервності;. (п.1 Критеріїв направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою КМУ від 15 листопада 2024 р. № 1338 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#n453).

Якщо після огляду в комісії термін лікарняного подовжено, продовжуєте його оплачувати.

2. Так, лікарняний оплачується за рахунок ПФУ. Починаючи з шостого дня хвороби і до відновлення працездатності лікарняний оплачує ПФУ.

3. Так, правильно. На лікарняні нараховується ЄСВ 22%.

4. Працівника можна звільнитити за ч.5 ст.40 КЗпП - нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231).

5. Так, лікрняний слід оплачувати незалежно від дати звільнення. При цьому, на лікарняні, нараховані після звільнення, ЄСВ не нараховується.

Обов’язок сплачувати ЄСВ покладений на страхувальників – роботодавців. (п.10 ст.1 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17/ed20190101#n9).

Після звільнення працівника підприємство не несе обов’язку страхувальника, а відповідно, і платника страхових внесків. Отже, суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, нараховані та виплачені особам після їх звільнення, не є базою нарахування єдиного внеску. (ЗІР, категорія 201.04.01 https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=39910 )

Раді допомогти, звертайтесь ще!