Якщо відсів офіційно використовується як вторинна сировина, то це вже не відходи у сенсі «видалення» чи «захоронення». У такому випадку екологічний податок за розміщення відходів ( з додаток 3) не сплачується

Однак при спалюванні утворюються викиди забруднюючих речовин, і це вже інший об’єкт оподаткування. Відповідно до пп. 240.1.1 ПКУ, платниками екоподатку є суб’єкти, що здійснюють викиди стаціонарними джерелами. Отже, господарство повинно подавати декларацію з екоподатку з додатком 1 («Викиди забруднюючих речовин у повітря стаціонарними джерелами забруднення»)

Які речовини потрапляють у повітря.

Перелік і обсяги забруднюючих речовин визначаються:

за проєктною документацією на сушарку;

за інвентаризацією викидів, яку здійснює ліцензована організація;

у дозволі на викиди стаціонарних джерел (ст. 11 Закону «Про охорону атмосферного повітря»)

Отже, потрібно подавати декларацію екоподатку з додатком 1, розрахунок робиться на підставі дозволу на викиди. Відсутність дозволу все одно не позбавляє необхідності подавати декларацію, підприємство має самостійно визначити обсяг викидів, базуючись на даних виробника, ті інформації з відкритих джерел (по спалюванню такого пального як відсів, оіґфіційниз роз'яснень немає) ; податкова служба при перевірці звертається до Міндовкілля , оскільки саме цей орган лише може визначити, чи вірно розраховані викиди. Якщо отримати дозвіл, всі викиди будуть прописані в ньому і декларація подається та розраховується згідно отриманого дозволу.

Раді допомогти, звертайтесь ще!