Відпустка без збереження зарплати обовязкова за ст. 25 Закону про відпустки зараховується до відпускного стажу, окрім відпустки для догляду за дитиною до 6/16/18 років. Інші відпустки (за ст. 26 Закону про відпустки, за ст. 12 Закону 2136) до відпускного стажу не зараховуються. ТАк, З 24 грудня 2023 р. не зараховуються до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку, періоди відпустки без збереження зарплати:
за згодою сторін через сімейні обставини ( ч. 1 ст. 26 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки»);
через воєнний стан (ч. 3 ст. 12 Закону України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»);
на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру (ч. 3 ст. 26 Закону про відпустки).
Отже, якщо працівнику була надана така відпустка, то з 24.12.2023 вона не зараховується до відпускного стажу, а до 23.12.2023 включно - зараховується. Якщо період відпустки не зараховується до відпускного стажу, то належні дні визначають розрахунковим шляхом.
У вашому випадку неоплачувана відпустка надана в вересні 2023 року, в жовтні-листопаді 2023 року зараховується до відпускного стажу. Відпустка у лютому 2025 року (28 днів) у листопаді-грудні 2024 року (30+31=61 дні) не зараховується до відпускного стажу.
Таким чином, працівнику належить така кількість днів щорічної основної відпустки:
за 1й робочий рік 01.03.2023-29.02.2024 - 24 дні
за 2й робочий рік 01.03.2024-28.02.2025 - 18 дні (24 / 365 х (365-61-28)
за 3й робочий рік 01.03.2025-30.09.2025 - 14 дні (24 / 365 х 214).
Тобто потрібно виплатити компенсацію за 24+18+14= 56 днів щорічної основної відпустки

Раді допомогти, звертайтесь ще!