Проблеми відображення дебіторської заборгованості в бюджетній звітності

Дії балансоутримувача (бюджетної установи), який у 2023 р. не відобразив дебіторську заборгованість через відсутність підписаних актів не суперечать законодавству.

Підставою для відображення операцій в бухгалтерському обліку є первинні документи (п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік" № 996-XIV https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/996-14?utm_source=chatgpt.com#n155 ). якщо реально не було підстав (відсутні первинні документи, акти не підписані, немає іншої документальної фіксації наданих послуг), бухгалтерія мала юридичну підставу утриматися від відображення дебіторської заборгованості в 2023 році.

Зараз балансоутримувачу потрібно:

1.Зібрати / задокументувати всі докази виконання послуг у 2023 (договори, рахунки, кореспонденцію, акти постачальника, розрахунки).

2. Направити офіційну вимогу / претензію до сторони 3. Це формує доказову базу.

3. Провести інвентаризацію розрахунків і оформити акт інвентаризації. Це обов’язкова частина підтвердження сум, особливо якщо ви виявляєте заборгованість минулих періодів.

4. Якщо факт виникнення заборгованості стосується попереднього періоду (2023) і цей факт не було відображено в 2023: дійте згідно з правилами виправлення помилок минулих періодів — виправлення здійснюється ретроспективно шляхом коригування початкових сальдо поточного року (п. 4 НП(С)БО 6 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0392-99#o38).

Судове рішення не є обов’язковою умовою для бухгалтерського відображення дебіторської заборгованості. Ви можете відобразити заборгованість на підставі належних первинних документів (включно з актом, підписаним однією стороною з позначкою про відмову іншої сторони). Закон і судова практика визнають, що акт, підписаний однією стороною з нотаткою про відмову другої, має доказову силу — і його недійсність може бути визнана судом тільки за обґрунтованими мотивами другої сторони.

Раді допомогти, звертайтесь ще!