У вашій ситуації, коли керуючий припиненням (ліквідатор) призначений Фондом держмайна і не є працівником підприємства (не перебуває в штаті, не отримує зарплату), можливість компенсувати йому витрати все одно є і цілком законна. але з відповідним оподаткуванням.

Оскільки між підприємством і ліквідатором не існує трудових відносин, компенсація витрат (у тому числі на пальне для особистого авто під час службових поїздок) не вважається "відрядженням" у розумінні КЗпП. Відповідно, така компенсація може бути здійснена в рамках цивільно-правових відносин (на підставі договору з ліквідатором або окремої домовленості).

Порядок дій:

Цивільно-правовий договір (ЦПД). Якщо ще не укладено, варто укласти договір між підприємством і ліквідатором, у якому передбачити можливість компенсації витрат на виконання функцій, пов’язаних із припиненням підприємства (в тому числі транспортних витрат).
Довільний звіт та документи. Ліквідатор може подати до підприємства звіт із підтверджувальними документами (чеки, квитанції, маршрут, показники спідометра тощо)., щоб узгодити суму компенсації. Порядок подання зазначється в договорі.
Оподаткування. Оскільки ліквідатор не є працівником, отримана компенсація пального (як і інших витрат) розглядається як додаткове благо та підлягає оподаткуванню ПДФО (18%) та військовим збором (5%) (пп. «г» пп. 164.2.17 ПКУ). Витрати підприємства на таку компенсацію можуть бути включені до відповідних витрат, як у випадку зі штатним працівником.

Підприємство зобов’язане утримати ПДФО та ВЗ із суми компенсації (пп. 168.1.1 ПКУ), сплатити їх до бюджету та відобразити у формі № 1ДФ з ознакою доходу "126".
Отже, пальне для особистого авто ліквідатора можна компенсувати, але через:

укладений договір або розпорядчий акт, що підтверджує його повноваження;
подання звіту з підтверджувальними документами;
сплату податків із суми компенсації.

Раді допомогти, звертайтесь ще!