Різні дати підписання акту у замовника й виконавця не створюють податкових або бухгалтерських ризиків, якщо в документі чітко зазначена єдина дата складання акту.

Згідно з нормами п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#n155 та п. 187.1 Податкового кодексу України, визначальною для обліку є дата складання акту, а не дати підписів окремих сторін. Якщо у верхній частині акту зазначена дата складання (наприклад, 01.09.2025), то саме вона є датою здійснення господарської операції для обліку доходів і витрат; визначає дату виникнення ПДВ-зобов’язань; фіксується в облікових регістрах.

Тобто, навіть якщо замовник підписав акт, скажімо, 03.09.2025, це не скасовує юридичної сили акту, якщо інші реквізити в порядку.

З підписанням АВР. Ваша ситуація знаходиться на межі між неістотним і суттєвим порушенням, оскільки відсутність розшифрування підпису ускладнює ідентифікацію особи, що підписала документ. Це може викликати запитання під час податкової перевірки, особливо якщо не буде інших супровідних матеріалів, які підтверджують, хто саме здійснив підпис.

Водночас, враховуючи, що ви є виконавцем послуг, і акт підписано з боку замовника, - податкова, швидше за все, не буде знімати доходи у вашому обліку, адже основна відповідальність за підписання та оформлення з боку замовника лежить саме на ньому. Однак слід враховувати, що у випадку блокування податкових накладних податкова може відмовити в їх розблокуванні саме через відсутність чіткої інформації про особу, яка підписала акт.

Проте для зниження ризиків рекомендується попросити контрагента уточнити акт, додавши прізвище та посаду особи, яка його підписала; або - як варіант- передбачити в договорі, хто саме (ПІБ, посада) має право підписувати акти виконаних робіт від імені замовника. У такому випадку, навіть за відсутності розшифрування в самому акті, буде можливість однозначно ідентифікувати особу через посилання на договір.

Раді допомогти, звертайтесь ще!