Відображення курсових різниць у фінансовій звітності підприємства

Згортати курсові різниці не можна

Різниця в оцінках іноземної валюти по курсу НБУ та по курсу «міжбанку» (валютного ринку), що виникає при купівлі-продажу валюти, є сумовою різницею, а не курсовою. Для її обліку використовуються рахунки операційних доходів (Кт 711), або операційних витрат (Дт 942)

Проводки по сумовим різницям можуть виглядати наступним чином:

• Дт 333 (334) Кт 711 Дохід від купівлі валюти (в наслідок різниці курсів НБУ та міжбанку) або
• Дт 942 Кт 333 (334) Витрати від купівлі валюти (в наслідок різниці курсів НБУ та міжбанку)

У цьому випадку маємо відображати фінансовий результат від купівлі-продажу у згорнутому вигляді. Як додатна різниця між ціною купівлі-продажу валюти і балансової вартості або від’ємна різниця між ціною купівлі-продажу іноземної валюти.

Відображаються в звіті про фінансовий результат: Доходи (рахунки 711) включаються до рядка 2120 «Інші операційні доходи». Витрати (рахунки 942) включаються до рядка 2180 «Інші операційні витрати»

Курсові різниці відображаються на субрахунку 714 (доходи) і 945 (витрати).

• Дт 312 Кт 714 Дохід від позитивної курсової різниці
• Дт 945 Кт 312 Витрати від від’ємної курсової різниці

Далі вони списуються на фінрезультати: Дт 714 Кт 791, Дт 791 Кт 945.

В балансі курсові різниці не відображаються. У Звіті про фінрезультати: Рядок 2120 «Інші операційні доходи» сукупний оборот за кредитом рахунку 714. Рядок 2180 «Інші операційні витрати» сукупний оборот за дебетом рахунку 945.

Про можливості згортання курсових різниць. Вітчизняні стандарти бухобліку не передбачають права «згортати» доходи і витрати за курсовими різницями. Ключовим аргументом може слугувати п. 3 НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», у якому зазначено, що згортання будь-яких статей активів і зобов’язань, доходів і витрат є неприпустимим.

Раді допомогти, звертайтесь ще!