Бажання працівника та роботодавця у даному випадку не достатньо.

Є чітко прописані підстави, коли роботодавець може відмовити в призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності, прописані у ст.16 Закону від 23.09.1999р. №1105 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1333:

1) у разі одержання застрахованою особою травми або її захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення;

2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;

3) за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;

4) за час примусового лікування, призначеного за судовим рішенням;

5) у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних із таким сп’янінням;

6) за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням;

7) за період тимчасової непрацездатності, зазначений у листку непрацездатності, визнаному необґрунтованим.

Також відмовлено в оплаті лікарняного може бути у разі порушення працівником режиму, встановленого лікарем, наприклад, якщо під час такого лікарняного працівник виходив на роботу і йому за цей час нараховано зарплату.

Якщо ж жодної із переліених вище підстав нема, то лікарняний слід оплатити.

Раді допомогти, звертайтесь ще!