У бухобліку для відшкодування таких витрат створюють забезпечення (резерв) на виконання гарантійних зобов’язань (п. 13 П(С)БО 11 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0085-00#Text)

Порядок створення гарантійних забезпечень на законодавчому рівні не прописаний. Тому підприємство самостійно розробляє алгоритм розрахунку та закріплює його у обліковій політиці.

Найчастіше при розрахунку забезпечення встановлюють, як певний відсоток до доходу від реалізації робіт. Відсоток резервування розраховують на підставі даних про здійснені гарантійні ремонти у попередніх періодах. Якщо підприємство новостворене, то відсоток визначають планово. Як варіант, розмір можна встановити в твердій сумі, але її потрібно обгрунтувати розрахунково.

Для обліку сум гарантійного забезпечення Інструкцією № 291 передбачений субрахунок 473 «Забезпечення гарантійних зобов’язань». Формування резерву: Дт 91 Кт 473.

Облік понесених гарантійних витрат підприємства ведуть таким чином:

у межах суми забезпечення:

Дт 473 Кт 20, 22 (вартість використаних ТМЦ),

Дт 473 Кт 631, 685 (розрахунки із контрагентами, залученими до виконання гарантійних зобов’язань),

Дт 473 Кт 651, 661 (зарплата і ЄСВ працівників, зайнятих гарантійними ремонтами),

Дт 473 Кт 24, 26, 28 (списання поверненої продукції, що не підлягають ремонту).

Згідно з п. 18 П(С)БО 11 залишок створеного забезпечення потрібно переглядати на кожну дату балансу. Отже, лишки невикористаного резерву сторнуються.

Документально: Факт виконання робіт із гарантійного ремонту, нехай і безкоштовного, підтвердить Акт виконання робіт з гарантійного ремонту, який повинен містити всі обов'язкові реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону №996. Факт понесення витрат на гарантійний ремонт обов'язково слід оформити первинними документами (акти списання ТМЦ, розрахункові відомості по зарплаті, бухгалтерська довідка й інші).

Раді допомогти, звертайтесь ще!