Так можна, однак в такому випадку потрібно розділитиобов’язки найманого працівника та ФОП.
Так, хочемо зауважити, що податківці дужеприскіпливо ставляться до такої ситуації. Причина — у невдалому формулюванні п.п. 14.1.226 ПКУ. В якомузазначенно, що самозайнята особа — це в тому числі й підприємець, за умови, що він не є працівником у рамках своєї підприємницької діяльності.
Проте тлумачити наведену норму треба з урахуваннямвимог інших актів законодавства. Адже ПКУ не можевстановлювати заборон на укладення трудовихдоговорів. Це не сфера його регулювання. Він можетільки вказати на те, що якщо відносини фактично є трудовими, то дохід, отриманий у рамках таких відносин, оподатковується не за підприємницькимиправилами, а за трудовими. Саме від цього і слідвідштовхуватися.
Тобто двоїстість статусу особи (і працівникпідприємства, і ФОП, що надає послуги цьому ж суб’єктові у рамках цивільно-правового договору (ЦПД)) зобов’язує сторони максимально:
1) грамотно скласти ЦПД, щоб унеможливити йогоперекваліфікацію на трудовий;
2) розвести трудові обов’язки працівника та йогообов’язки за ЦПД як ФОП;
3) відповідально поставитися до документального оформлення отриманих послуг за ЦПД від ФОП.

Раді допомогти, звертайтесь ще!