Іншим нормативно-правовим актом не застосування оперативно-господарських санкцій не передбачено. Зараз із цього питання існує прогалина в законодавстві. Однак передбачати у договорі санкції у випадку порушення його умов не заборонено.

У даному випадку пропонуємо два варіанта.

1.При укладенні договори сторони можуть орієнуватись на санкції, які передбачені ст. 611 ЦКУ (https://zakon.rad.gov.ua/laws/show/435-15#n3047).

У разі порушння зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

У разі порушення боржником негативного зобов’язання кредитор незалежно від сплати неустойки та (або) відшкодування збитків і моральної шкоди має право вимагати припинення дії, від вчинення якої боржник зобов’язався утриматися, якщо це не суперечить змісту зобов’язання. Така вимога може бути пред’явлена кредитором і в разі виникнення реальної загрози порушення такого зобов’язання.

2. Прописати у договорі санкції, які були передбачені у ст.235-237 ГКУ, який втратив чинність, так як прямої заборони їх застосовувати немає на сьогоднішній день. Однак у такому випадку бути гоотовим до того, що контрагент у випадку виникнення спору може їх оскаржити у судовому порядку. А так як судова практика із цього питання ще не напрацьована, передбачити результат цього спору складно.

Раді допомогти, звертайтесь ще!