Так, у податкових може виникнути питання щодо витрат на роумінг, якщо не буде підтверджено виробничу мету використання послуги за кордоном.

У цій ситуації ключове значення матиме наявність доказів, що під час перебування за кордоном працівник справді виконував службові обов’язки, з якими можна пов’язати використання корпоративного мобільного зв’язку.

Якщо хоча б частково можна підтвердити, що дзвінки чи інші мобільні послуги стосувалися вирішення робочих питань (наприклад, листування, дзвінки клієнтам, участь у переговорах), тоді такі витрати можуть бути визнані виробничими, і не виникне необхідності: ані нараховувати ПДФО та військовий збір; ані коригувати витрати чи нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ за ст. 198.5 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4931.

Проте якщо жодним чином не вдасться підтвердити службовий характер використання роумінгу, податкові органи можуть кваліфікувати цю послугу як додаткове благо, що надається працівникові за рахунок роботодавця. У такому разі:

на суму витрат необхідно буде нарахувати ПДФО (18%) із застосуванням натурального коефіцієнта та військовий збір (5%)

також витрати, не пов’язані з господарською діяльністю, підлягають виключенню зі складу податкових витрат (за умови коригування фінансового результату) та тягнуть за собою необхідність нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до ст. 198.5 ПКУ.

Раді допомогти, звертайтесь ще!