Якщо немає персоніфікації - це витрати підприємства, без ПДФО і ВЗ; якщо можна визначити, хто конкретно паркується - тоді податківці можуть кваліфікувати як додаткове благо з оподаткуванням.

Витрати на оренду парковки підприємство може відносити на адміністративні (рах. 92) чи загальновиробничі (рах. 91, 23) витрати - залежно від того, для яких цілей використовується стоянка.

Право на податковий кредит з ПДВ зберігається (пп. 198.1, 198.3, 198.6 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4931), за умови наявності зареєстрованої податкової накладної.

Ризики щодо ПДФО та ВЗ - персоніфікація. Якщо підприємство зможе показати, що паркомісця надаються працівникам персонально (наприклад, конкретні місця за конкретним працівником), тоді це кваліфікується як додаткове благо. Вартість оренди такого місця підлягає оподаткуванню ПДФО (з «натуральним» коефіцієнтом) та ВЗ.

Відсутність персоніфікації. Якщо неможливо встановити, хто і скільки паркувався (наприклад, загальний майданчик «для всіх»), додаткового блага немає.

У такому випадку витрати підприємства не створюють об’єкта для ПДФО/ВЗ.

ЄСВ. Навіть якщо буде визнане додаткове благо, воно не входить до фонду оплати праці (ст. 7 Закону про ЄСВ), тому ЄСВ не нараховується.

Рекомендуємо у договорах та внутрішніх наказах формулювати, що орендована територія використовується для забезпечення господарської діяльності підприємства - для розвантаження, розміщення службових автомобілів, прийому клієнтів та відвідувачів.

При цьому не слід закріплювати місця персонально за працівниками, щоб уникнути ознак персоніфікації.

Раді допомогти, звертайтесь ще!