Особливість визначення податкових зобов’язань з екологічного податку за розміщення відходів полягає в тому, що з 9 липня 2023 року в Україні діє новий Закон України від 20.06.2022 №2320-IX «Про управління відходами» (далі – Закон №2320), який запроваджує сучасні підходи та нову термінологію щодо обігу відходів. Також, затверджено Національний перелік відходів постановою КМУ від 20.10.2023 №1102 (далі – Постанова №1102). Загалом новим Національним переліком передбачено 20 груп та 895 видів відходів. У новому Національному переліку як класи відходів, так і термінологія відповідають вимогам ЄС. За приписами ч. 1 ст. 7 Закону №2320 відходи поділяють на два класи:

1) небезпечні відходи;

2) відходи, що не є небезпечними.

При цьому орієнтуватися слід на код відходів у Національному переліку відходів, що складається із шестизначного номера, до якого в разі позначення небезпечних відходів додається символ «*» (зірочка). Інакше кажучи, коди, позначені символом «*», ідентифікують небезпечні відходи, коди без позначення символом «*» ідентифікують відходи, що не є небезпечними (див. п. 8 Порядку класифікації відходів, затвердженого Постановою №1102).

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-2023-%D0%BF?find=1&text

Наприклад 02 03 04 Сировина та продукти, що не придатні для споживання або переробки

Водночас ПКУ досі не оновлений під ці зміни. У ньому залишились старі визначення та порядок класифікації відходів на 4 небезпечні і 1 малонебезпечний клас відходів, і ставки податку за розміщення встановлені в залежності від класу (крім окремо зазначених відходів, наприклад люмінесцентних ламп).

Через це у питаннях класифікації видів відходів та порядку нарахування екологічного податку потрібно орієнтуватися на чинні підзаконні акти, навіть якщо вони були прийняті ще до набрання чинності новим законом.

Зазвичай зернові відходи після доробки, які не можуть бути використані як кормовий продукт (містять менше 2% зерна, є мертвими, мають забруднення), відносять до IV або V класу. Наприклад, зерновий пил може належати до IV класу.

Тобто малонебезпечні, і ставка податку встановлена в розмірі 5,50 грн за тонну.

Формула розрахунку податку з розміщення відходів наведена у ст. 249.6 ПКУ:

Сума податку = Обсяг відходів відповідного виду × Ставка податку × Коефіцієнт-Т × Коефіцієнт-О

При цьому:

Коефіцієнт-Т враховує розташування місця розміщення відходів і наведений у пункті 246.5 ПКУ, дорівнює:

• в межах населеного пункту або на відстані менш як 3 км від таких меж – коефіцієнт 3,


• на відстані від 3 км і більше від меж населеного пункту – коефіцієнт 1.

Коефіцієнт-О – коригуючий коефіцієнт, що дорівнює 3 і застосовується у разі розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об’єктів.

Розрахунок податку за тимчасове зберігання 1000 кг (місце зберігання – в межах міста):

1 т × 5,50 × 3 = 16,50 грн

Як бачимо, розрахована сума досить невелика. Можливо додати до формули також і другий збільшуючий коефіцієнт – хоч зберігання на власному складі і не є «розміщенням відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення»,- у такому разі сума податку становить 49,50 грн.

Раді допомогти, звертайтесь ще!