Звільнення працівниці в декреті: законні підстави та документи

На підставі п. 1 ст. 40 КЗпП (але з додатковими проблемами).

Забороняється звільнення з ініціативи роботодавця (ч. 3 ст. 184 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1018):

— вагітних жінок;

— жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років — ч. 6 ст. 179 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n982);

— одиноких матерів у разі наявності дитини віком до 14 років або дитини з інвалідністю.

Виняток: повна ліквідація роботодавця, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням.

При цьому в абз.1 п. 9 Постанови № 9 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92#o49 йдеться, шо не може бути визнано, що власник або уповноважений ним орган виконав цей обов’язок по працевлаштуванню, якщо працівниці не була надана на тому ж або на іншому підприємстві інша робота абозапропонована робота, від якої вона відмовилась з поважних причин (наприклад, за станом здоров’я).

При цьому не забувайте, шо наступне вивільнення працівників (звільнення на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231) персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці (ст. 49-2 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n327).

Ба більше, сам документальна процедура звільненння за п. 1 ст. 40 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 передбачає складанння величезної кількості документів. Докладніше див.: розʼясненння ГУ Південно-Східного міжрегіональне управління Держпраці від 28.07.2025 https://dp.dsp.gov.ua/novyny/pro-poriadok-vyvilnennia-pratsivnykiv/ .

Тому, краще домовтеся з працівницею про звільненення за власним бажанням, як крайній випадок — за угодою сторін. Інакше, додаткових проблем щодо дотримання строків, оформленння купи документів і, найголовніше, обов’язкового працевлаштування з дати, наступної після дати звільненння, не уникнути.

Раді допомогти, звертайтесь ще!