Дії роботодавця при відсутності найманого працівника на роботі

Насамперед, важливо з'ясувати причини відсутності працівника. Це можна зробити двома шляхами: або надіслати листа з повідомленням про вручення на домашню адресу, або, що є більш дієвим, створити комісію та вийти за адресою (прописки, проживання, реєстрації). Можливо, родичі або сусіди нададуть корисну інформацію. Тому радимо здійснювати розшук працівника та проставляти в табелі обліку робочого часу «НЗ» (неявка з нез'ясованих причин) до отримання відомостей. Залежно від результату зазначених дій прийматимете рішення — чи звільняти та за якою саме статтею КЗпП.

Як варіант - припинення дії трудового договору за підставою - відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль (п.8³ ст.36 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n204).При цьому мають бути одночасно дотримані дві обов’язкові умови:

- Фактична відсутність працівника на робочому місці понад 4 місяці підряд;

- Відсутність інформації у роботодавця про причини такої відсутності понад 4 місяці підряд (при цьому немає значення поважність чи не поважність причин такої відсутності).

Щоб задокументувати факт того, що працівника немає на роботі й немає інформації про причини відсутності роботодавцю необхідно скласти:акти про відсутність на роботі з нез’ясованих причин; доповідні про те, що працівнику телефонували, писали, відвідували вдома тощо. Після закінчення 4-х місячного строку відсутності працівника на роботі підряд та інформації про причини такої відсутності оформлюєте наказ про звільнення.

Ще один варіант - звільнення за прогул без поважних причин (п.4 ст.40 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n231). Але зверніть увагу, що таке звільнення є одним із видів дисциплінарних стягнень (ст. 147 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n841). Тому, маючи намір звільнити працівника за прогул, що є порушенням трудової дисципліни, роботодавець повинен зажадати у працівниці письмових пояснень (ст. 149 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n855). Лише письмове пояснення працівника є передбаченим законом документом, який засвідчує, по-перше, причини прогулу (що дозволяє роботодавцеві, а у разі виникнення спору — суду оцінити їх поважність), а по-друге, дозволяє засвідчити факт прогулу (якщо працівник визнає у поясненні, що він справді був відсутній).

Раді допомогти, звертайтесь ще!