Розглянемо Ваші запитання:

1. Так, такий варіант - можливий. В такому разі у нового роботодавця буде основне місце роботи і повний робочий час, а у попереднього роботодавця Ви працевлаштовуєтесь по сумісництву на умовах неповного робочого часу.

Зверніть увагу на норму ст.102-1 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n633 - Сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця - фізичної особи.

Це означає, що графіки роботи за обома місцями праці не повинні перетинатись.

2. Слід написати 2 окремі заяви:

- на звільнення з основного місця роботи Заява про звільнення за угодою сторін

- на прийом на роботу по сумісництву на умовах неповного робочого часу Заява про прийняття на роботу за сумісництвом на умовах неповного робочого часу

3. У день звільнення з основного місця роботи слід дотриматися вимог ст.47 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n310 :

- виплатити компенсацію за невикористані дні відпустки,

- видати копію наказу про звільнення

- видати повідомлення про нараховані та належні до виплати суми.

4. Відповідно до ст.24 Закону від 15.11.1996р. №504 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80/ed20231224#n258 - У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Працівник не може обирати, де йому буде надано додаткову соціальну відпустку, тому якщо у даного роботодавця така відпустка не використана, то слід виплатити компенсацію за усі такі дні.

БІльше того, новий роботодавець не має підстави надавати длодаткову відпустку "на дітей" за 2025р.

Раді допомогти, звертайтесь ще!