Умови повернення фінансової допомоги та утримань із зарплати

1. Можна вказати термін 12 місяців, а також, можливо, 1–2 рази продовжити ще на період менше 12 місяців. Але зловживати цим не рекомендується, оскільки постійне продовження терміну договору може бути негативно сприйняте податковою службою як намір приховати довгостроковість допомоги та уникнути дисконтування. Натомість, протермінована (тобто не повернена в строк) допомога не перестає бути короткостроковою, отже можливо не повертати її протягом періоду, що є меншим за три роки з дати кінцевого строку повернення (щоб не допустити спливу строку позовної давності), а потім укласти з боржником угоду про визнання ним зобов’язання та встановлення нового строку повернення — 12 або менше місяців. Таким чином, упродовж усього цього періоду допомога лишається короткостроковою і не підлягає дисконтуванню.

2. Так, утримання із заробітної плати регламентується:
Відповідно до статті 128 Кодексу законів про працю України, при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20 %, а у випадках, передбачених, зокрема, статтею 70 Закону України «Про виконавче провадження» (стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю особи, втрата годувальника, майнова або моральна шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням) — 50 % заробітної плати. Якщо йдеться про відрахування за кількома виконавчими документами, за працівником у будь-якому разі має бути збережено не менше 50 % заробітку.

Проте згадані обмеження не поширюються на відрахування із заробітної плати у разі відбування виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У цих випадках розмір відрахувань не може перевищувати 70 %.

Але це ніяк не стосується розпорядження працвником своєю зарплатою, про якіу просить сам працівник. Якщо працівник пише заяву і просить, наприклад, перераховувати частину або навіть всю зарплату на користь третьої особи — це його право, і підприємство не може йому в цьому відмовити. Отже, якщо працівник сам просить перераховувати більшу ніж 20 % частину зарплати після оподаткування на користь підприємства для погашення боргу — це правомірно. На нашу думку, зазначення таких умов у договорі рівносильне виявленню бажання працівника розраховуватися саме таким чином, і тому по суті це не є утриманням, а виконанням доручення працівника до підприємства на перерахування належних йому коштів на погашення його зобов’язання. І обмежень тут немає.

Отже, продовжити договір можливо, але якщо мета — уникнути дисконтування, то продовження також має бути на термін не більше 12 місяців.

Раді допомогти, звертайтесь ще!