Договори перевезення регулюються в першу чергу статтею 909 Цивільного кодексу, а також спеціальними законами, залежно від типу транспорту та виду перевезення. У випадку перевезення автомобільним транспортом — це Закон про автомобільний транспорт та Правила перевезення вантажів, затверджені наказом № 363.

Згідно зі ст. 50 Закону про автомобільний транспорт https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14?find=1&text=%D0%B0%D0%BA%D1%82#w1_18:

Стаття 50. Договір про перевезення вантажу

Договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо).

Істотними умовами договору є:

найменування та місцезнаходження сторін;
найменування та кількість вантажу, його пакування;
умови та термін перевезення;
місце та час навантаження і розвантаження;
вартість перевезення;
інші умови, узгоджені сторонами.
Договір мультимодального перевезення за участю автомобільного транспорту укладається відповідно до Закону України "Про мультимодальні перевезення".

Чинне законодавство не встановлює взагалі регламентів для такого документа, як акт наданих послуг, зокрема у Законі про автомобільний транспорт немає згадки про нього, так само як і у Правилах № 363. Єдиний акт, який там згадується, — це акт на зміну умов перевезення (наприклад, перевантаження). Разом із тим головну роль у пакеті документів відіграє ТТН, яка є основним документом на автомобільне перевезення. Для виконання норм транспортного законодавства договір на перевезення та ТТН є достатніми, тобто акт і тим більше рахунок не потрібні. Однак, оскільки з актом пов'язані бухгалтерські операції та податковий облік, акт стає обов'язковим уже для цих сфер, а ТТН виконує вже другорядну функцію (підтвердження реальності).

Жодних спеціальних правил для заповнення акта не передбачено. Він повинен відповідати ознакам первинного документа зі ст. 9 Закону № 996, та оскільки є завершальним документом про виконання умов договору, повинен містити ті формулювання послуги, яка була змістом предмета договору, щоб однозначно визначити зміст операції. На відміну від ТТН, в якій є все те, про що ви пишете — і номер посвідчення водія, і дані автомобіля, — в акті все це не обов’язкове, тобто вимог зазначати такі дані немає.

Рахунок — є інформаційним документом, який надає платнику дані про реквізити для сплати та дозволяє зрозуміти, по якому замовленню йде оплата. Тому у рахунку формулювання послуги має бути таким, як в акті.

Раді допомогти, звертайтесь ще!