Я відповідала вам на попереднє питання, вказуючи на дуже важливий акспект: повернення боргу фізособі підпадає в цьому разі під оподаткування, і на це є відповідна консультація податкової https://ck.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/663908.html, але ми побачили і інший варіант оподаткування, менш фіскальний, та навели аргументи щодо цього, та запропонували вам отримати індивідуальну ІПК.

Тепер щодо допомоги. На жаль , в цьому разі застосувати це неможилво, оскліьки поворотна фіндопомога -14.1.257 ПКУ- Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення;

Тобто, не можна надати повротну фіндопомогу у вигляді відстрочення зобов'язання, за яким тим більше цей отримувач допомоги виступає податковим агентом.

По суті запитання: якщо абстрактно говорити про фінансову допомогу,

то вона може бути надана на будь-який термін. Але якщо на термін більше 12 місяців з дати балансу — обов’язкове дисконтування (П(С)БО 11). Для надавача фінансової допомоги-фізособи податкових наслідків не виникає ані у випадку повернення у строк, ані у випадку повернення із запізненням, ані у випадку неповернення. Для ТОВ- виникає дохід у разі, якщо сплинув строк позовної давності — 3 роки (з 4 вересня 2025 року він уже починає рахуватися за змінами, внесеними Законом № 4434 до ЦКУ), або якщо така допомога буде прощена позикодавцем.

Також при отриманні довгострокової допомоги виникає дохід від дисконтування, який потім поступово компенсується витратами від амортизації дисконту, але в перший рік — так, є дохід у сумі нарахованого дисконту (різниця між теперішньою та майбутньою вартістю, він збільшить фінансовий результат поточного періоду).

Разом із тим, якщо в договорі поруки було заначено, що підприєство компенсує засновнику цю заставу, але засновник відмовляється від компенсаціїї та прощає заборгованість - в такому разі у підприємства виникає дохід, що оподатковуєтсья податком на прибуток 18% (Дт685 Кт719, ДТ719 Кт793) В такому разі, оскільки дозоду заснонику по компенсаціїї не випалчується - то і оподаткванння у засновника немає.

На наш погляд, ідея зі збільшенням СК є досить гарною, але є ще більш комфортна: якщо передбачено статутними документами створення додаткового капіталу — то внесення у додатковий капітал без збільшення СК) тим більше, що внесок у додатковий капітал є досить розповсюдженою альтернативою фінансової допомоги від засновника. Переваги: не треба реєструвати у реєстратора, не треба дисконтувати, повернення можливе лише у випадках, затверджених у рішенні, і тільки за визначених обставин, тобто може бути як передбачене, так і не передбачене, і ніякого доходу у підприємства не виникає. У додатковий капітал, так само як і у статутний, можна внести право вимоги, тобто проводка Дт 685 Кт 422.

Головне питання - в оподаткуванні доходу поручителя, яке треба обов'язково з'ясувати та за можливості отримати ІПК . Ще раз звертаю вашу увагу на https://ck.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/663908.html

Раді допомогти, звертайтесь ще!