Так, за погодженням керівника підприємства працівник може піти у відпустку на кількість днів, що відповідає розрахунку: 2 дні відпустки за повний фактично відпрацьований місяць. А ось відпустку повної тривалості підприємство може надавати лише в окремих, чітко визначених випадках.

Відповідно до ч. 6 ст. 10 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон про відпустки) у разі надання працівникові щорічної відпустки до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи її тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу.

Залежить від того, скільки він пропрацював. Наприклад:

якщо прийнятий з 1 березня, то у вересні вже є 6 відпрацьованих місяців, і можна надати відпустку повної тривалості;
якщо прийнятий 30 березня, а у відпустку хоче піти з 15 вересня, то маємо 5 повних місяців та половину місяця.
У такому разі надати можливо було б 11 днів відпустки, але слід враховувати: неподільна частина відпустки становить 14 днів. Тобто, якщо надати лише 11 днів, ця вимога не буде виконана, адже залишок складе менше 14 днів. Тому фактично можна надати максимум 10 днів.

Крім того, слід враховувати статус працівника. Відповідно до ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки, щорічна відпустка повної тривалості може бути надана до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника у таких випадках:

жінкам — перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;
особам з інвалідністю;
особам віком до 18 років;
чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами;
особам, звільненим після проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб з-поміж резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення зі служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців (не враховуючи часу переїзду до місця проживання);
сумісникам — одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;
працівникам, які успішно навчаються у навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою;
працівникам, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;
батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу;
в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

Раді допомогти, звертайтесь ще!