На нашу думку, в цій ситуації у ТОВ (загальна система, ПДВ) маємо звернутися до таких норм ПКУ:

1) Норми п. 170.1.2 ПКУ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3965) стосуються лише мінімальних орендних платежів при оренді нерухомого майна, відмінного від земельних ділянок:

"170.1.2. Податковим агентом платника податку - орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об'єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в підпункті 170.1.1 цього пункту (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.

При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких вона розташована, та оприлюднюється у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади. Якщо мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку звітного (податкового) року, об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди."

2) при оренді змельних ділянок - ст. 288 ПКУ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n6911):

"288.4. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами).

288.5. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

288.5.1. не може бути меншою за розмір земельного податку:

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

288.5.2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки."

Ставки податку на землю встановлює місцева влада.

Право позичку (оренди) земельної ділянки має бути зареєстроване в Держреєстрі речових прав на нерухоме майно.

Це передбачає Земельний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1104):

"Стаття 125. Виникнення права на земельну ділянку

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Стаття 126. Оформлення речових прав на земельну ділянку

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Отже, ПКУ встановлює мінімальну вартість оренди землі - не менше розміру земельного податку.

Проте, при визначенні мінімальної бази оподаткування ПДФО в ст. 170 ПКУ не вказано, що вона має визначатися з урахуванням норм ст. 288 ПКУ.

За таких обставин, на нашу думку, Ви маєте ризики - нарахування ПДФО та ВЗ з суми орендної плати землі на рівні не нижче суми податку на землю для цих 4 кв.м. земельної ділянки.

Додатково рекомендуємо отримати ІПК

Раді допомогти, звертайтесь ще!