Статтею 3 Закону про відпустки передачено https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#Text За бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки. Про таке звільнення працівник має зазначити у заяві. Роботодавець буде видавати 2 накази- один про надання відпустки, другий - про звільнення. Але є й інша норма - про попередження за 2 тижні у разі звільнення за власним бажанням без поважно причини.Відповідно до ст. 38 КЗпП Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. В переліку таких поважних причин не зазначено надання відпустки із подальщим звільненням. Тому в заальному випадку якщо це звільнення за власним бажанням без поважної причин, працівник має попередити з 2 тижні. Але у разі домовленості із роботодавцем можна звільнити раніше

Раді допомогти, звертайтесь ще!