При транзитному переміщенні товару від постачальника безпосередньо до кінцевого покупця оформлюється одна товарно-транспортна накладна. Це регламентується Закон України від 05.04.2001 №2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі – Закон №2344) та Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтранспорту від 14.10.1997 №363, (далі – Правила №363).

Важливо розуміти, що ТТН – це насамперед транспортний документ, а не бухгалтерський. Тому в ній зазначаються фактичні учасники перевезення:

вантажовідправник – особа, яка фізично передає товар перевізнику. У цьому випадку – постачальник,

вантажоодержувач – кінцевий отримувач товару (покупець).

Не варто плутати ТТН з видатковою накладною – це різні за призначенням документи.

ТТН підтверджує факт перевезення вантажу, тоді як видаткова накладна відображає перехід права власності на товар.

Тому немає потреби штучно створювати дві ТТН для відображення ланцюжка «продавець-посередник-покупець».

Згідно з пунктом 11.1 Правил №363, у ТТН можна вказати додаткові реквізити. Тому за необхідності ваше підприємство може бути зазначене в ТТН, як додатковий реквізит, хоча це не є обов'язковим.

Ст. 48 Закону №2344 чітко визначає обов'язкові реквізити ТТН, і наявність проміжної ланки в ланцюжку постачання не входить до їх переліку.

Раді допомогти, звертайтесь ще!