Залежіть від характеристики підприємства

1.Малодохідне підприємство (яке не коригує різниці)
В обліку діють правила НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість». Згідно з п. 4 цього стандарту, безнадійна дебіторська заборгованість – це поточна заборгованість, щодо якої існує впевненість у її неповерненні або за якою минув строк позовної давності.

Таке підприємство може самостійно прийняти рішення про списання:

оформлюється наказ керівника та бухгалтерська довідка;
робиться проведення Дт 944 «Сумнівні та безнадійні борги» – Кт 361 «Розрахунки з покупцями та замовниками».
Оскільки малодохідники не застосовують податкові різниці, витрати на списання зменшують фінансовий результат у бухгалтерському і, відповідно, у податковому обліку (п. 134.1.1 ПКУ).

2. Високодохідне підприємство (яке коригує різниці)
Тут ситуація складніша. Податкові витрати визнаються тільки у випадках, якщо заборгованість відповідає критеріям податкової безнадійності з пп. 14.1.11 ПКУ. До таких підстав, крім спливу терміну позовної давності, ще зокрема, належать:

смерть боржника, оголошення його померлим, визнання безвісно відсутнім (для фізосіб);
ліквідація юрособи-боржника;
закінчення строку позовної давності;
інші випадки, прямо визначені ПКУ.
Поовдедення у високодозідного підприємства Дт38 (якщосторювався резерв сумнівних боргів) Кт361, або Дт944Кт361 (ящко не сторювався). А різниці вказані в пп. 139.2.1 та 139.2.2ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10685 Якщо заборгованість у бухобліку списується, але не відповідає вищенаведеним критеріям, то у податковому обліку високодохідник повинен збільшити фінансовий результат на суму списаних витрат (п. 139.2 ПКУ).

3. Строк позовної давності
Згідно зі ст. 256 ЦКУ, загальна позовна давність – 3 роки. Але відповідно до ст. 12 та 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ, з 12 березня 2020 року строки позовної давності були зупинені у зв’язку з карантином, а пізніше і воєнним станом.

Законом № 4434 від 23.08.2022 р. встановлено, що перебіг строків відновиться з 4 вересня 2025 року. Отже, зараз посилатися на «сплив строку давності» як підставу для списання не можна.

Таким чином, якщо немає причин з пункту 14.1.11 , у високодозідного підприємства може бути єдина підстава для списання наразі – впевненість підприємства у неповерненні боргу (суб’єктивна оцінка, підтверджена внутрішніми документами, наприклад актами звірки, інформацією про неплатоспроможність контрагента тощо)., а оскліьки така забогованість з податкової точки зору не є безнадійною, то фінрезультат буде коригуватия на цю суму, тобто вона не включаєтсья у податкові витрати.

Раді допомогти, звертайтесь ще!