Підписувати договір з двох сторін одна і та ж особа не може. Річ у тому, що згідно з ч. 3 ст. 238 ЦКУ представник не може вчиняти правочини від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є. Порушення положень ч. 3 ст. 238 ЦКУ може призвести до недійсності правочину (тобто договору).

Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦКУ правочин, який вчиняє юрособа, підписується особами, уповноваженими на це її статутними документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Юрособа може уповноважити кого-небудь на підписання договору за допомогою: довіреності, статутних документів.
Довіреність. Найпоширеніший спосіб вирішення проблеми. Суть у тому, що юрособа доручає кому-небудь підписати такий договір від свого імені. Причому не важливо, це працівник підприємства чи ні. Довіреність посвідчується нотаріально, тільки якщо сам договір теж буде нотаріально посвідчений (ч. 1 ст. 245 ЦКУ). Найрадикальніший спосіб — внести до статуту посадову особу (кого-небудь, крім директора), яка могла б підписати договір від імені юрособи. Далі цього суб’єкта можна внести до ЄДР як підписанта (особу, яка має право здійснювати дії від імені юрособи, у тому числі укладати договори, без довіреності).

Якщо єдиний учасник (власник) юрособи ще й директор, то ризик визнання договору недійсним через порушення ч. 3 ст. 238 ЦКУ навіть з довіреністю і рішенням загальних зборів залишається.

Раді допомогти, звертайтесь ще!