ОЕМ-версією називається програма, яка поставляється разом із комп’ютером, причому призначена тільки для комп’ютера, на якому встановлена, і не може бути перенесена на інший комп’ютер. Тобто, по суті, така програма є невід’ємною частиною комп’ютера. Тому вважаємо, що вартість такої програми в сукупності з вартістю комп’ютера повинна обліковуватися у складі ОЗ як один об’єкт.

Якщо ПЗ встановлене на цьому ноутбуку та немає можливості встановити його на будь-який інший (так зазвичай і буває), то таке ПЗ обліковується у складі вартості придбаного ОЗ, і окремий нематеріальний актив утворювати недоцільно. Адже це ПЗ є умовою використання такого ОЗ за призначенням, бо без ПЗ ноутбук використовуватися не може.

Для розуміння сутності обліку програмного забезпечення наведемо приклад, що міститься в п. 4 МСБО 38 «Нематеріальні активи» і дозволяє однозначно класифікувати комп’ютерні програми на два види:
«Комп’ютерне програмне забезпечення для верстата, який управляється комп’ютером і не може функціонувати без цього конкретного програмного забезпечення, є невіддільною частиною пов’язаного з ним апаратного забезпечення, тому його розглядають як основний засіб. Так само оцінюють операційну систему комп’ютера. Якщо програмне забезпечення не є невіддільною частиною пов’язаного з ним апаратного забезпечення, то його розглядають як нематеріальний актив».

Вважаємо, що в даному випадку якраз цей сценарій реалізується, і тому первісна вартість основного засобу «ноутбук» включає вартість самого апарату та вартість двох ОЕМ-версій ПЗ. А оскільки це більше ніж 20 тис. грн, то ноутбук однозначно буде ОЗ групи 4.

Щодо мишки, керуємося такими принципами:

Спершу звернемося до визначення об’єкта ОЗ. Так, ним може бути (п. 4 НП(С)БО 7, п. 4 Методрекомендацій № 561):

закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього;
конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій;
відокремлений комплекс конструктивно сполучених предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, управління та єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс — певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно;
інший актив, що відповідає визначенню ОЗ, або частина такого активу, яка контролюється підприємством.
Крім того, можна визнати в бухобліку як окремий об’єкт ОЗ кожну з частин такого об’єкта (за умови, що вони мають різний строк корисного використання).

Виходить так, що в облікових цілях об’єктом ОЗ може бути не лише самостійний актив, але навіть його частина. Інакше кажучи, існує два варіанти обліку придбаного ноутбука та мишки:

як єдиного цілісного об’єкта (навіть якщо згідно з даними первинки отримувалося декілька активів: ноутбук, миша, зарядний пристрій). Адже всі ці пристрої використовуватимуться разом як єдиний комплекс, тобто мишку також додати до ОЗ;
за частинами — у такому разі всі комплектуючі і периферійні пристрої розглядають як окремі самостійні об’єкти (і, відповідно, порівнюють зі встановленим вартісним критерієм кожну з таких частин). Тобто обліковувати мишку як МНМА окремо також можливо, за бажанням.
Проведення:

Придбання: в програмі обліку доцільно зце відобразити так: Дт 1522 (об’єкт будівництва) Кт 631 — по черзі завести всі об’єкти (ноутбук, ПЗ-1 та ПЗ-2), а потім через введення в експлуатацію «об’єкта будівництва» ввести в експлуатацію цей ОЗ вже з загальною назвою «Ноутбук», на рахунок 104 (дт104Кт1522)
Щодо мишки: Дт 153 Кт 631, та ввести в експлуатацію Дт 112 Кт 153. Нарахування амортизації — Дт 91–94, 23 Кт 132 - методом, прийнятим для МНМА. Це доцільно, оскільки мишка все ж може використовуватися і з іншим пристроєм, а також швидко виходить з ладу та може бути замінена.

Раді допомогти, звертайтесь ще!