На майже всі питання відповідає наступний ЗІР, спочатку процитуємо його, а далі доповнимо:

в ЗІР https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41548 міститься консультація:

Чи є платником екологічного податку СГ, який зберігає пальне (бензин, дизель, газ) у ємностях (власних або орендованих) у своїх приміщеннях або територіях?
ВідповідьКоротка:
Так, суб’єкт господарювання, який зберігає пальне (бензин, дизель, газ) у ємностях (власних або орендованих) у своїх приміщеннях або територіях є платником екологічного податку і має отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Детальніше у повній відповіді.
Повна:
Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755 –VI (далі – ПКУ) передбачено віднесення до платників екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (далі – екологічний податок) суб’єктів господарювання, під час провадження діяльності яких здійснюються зазначені викиди на підставі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі − дозвіл на викиди), виданого дозвільним органом або центром надання адміністративних послуг.
Оскільки експлуатація ємностей з пальним передбачає, зокрема, випаровування забруднюючих речовин через дихальні клапани резервуарів, то суб’єкт господарювання має отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Дозвіл на викиди − це документ дозвільного характеру у сфері охорони атмосферного повітря, який надає право суб’єктам господарювання експлуатувати об’єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші (Порядок проведення робіт, пов’язаних з видачою дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку суб’єктів господарювання, які отримали такі дозволи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 302, далі – Порядок).
Суб’єкт господарювання отримує дозвіл на викиди до початку експлуатації об’єкта, у тому числі до проведення пусконалагоджувальних робіт (п. 4 розд. «Загальні питання» Порядку).
Відповідно до Закону України від 16 жовтня 1992 року № 2707-ХІІ «Про охорону атмосферного повітря» (далі – Закон № 2707) джерела викиду поділяються на неорганізовані та організовані стаціонарні джерела викиду.
Неорганізоване стаціонарне джерело викиду − джерело викиду, з якого забруднюючі речовини надходять в атмосферне повітря у вигляді ненаправлених потоків та яке не оснащене спеціальними спорудами для відведення пилогазоповітряної суміші (ст. 1 Закону № 2707).
Суб’єкти господарювання, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов’язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов’язані, зокрема:
здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря організованими та неорганізованими стаціонарними джерелами викидів, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік;
своєчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок (ст. 10 Закону № 2707).
Контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів (п. 250.12 ст. 250 ПКУ).
Отже, суб’єкт господарювання самостійно визначає обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення на підставі матеріалів проведеної інвентаризації викидів, які містять інформацію щодо назв речовин (сполук), що утворюються стаціонарним джерелом забруднення, а також об’ємів викидів, класу небезпечності деяких із них та орієнтовно безпечного рівня впливу речовин (сполук).
При цьому правильність визначення суб’єктами господарювання фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення належить до компетенції Державної екологічної інспекції України.
Суми екологічного податку обчислюються платниками екологічного податку самостійно щокварталу, виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок екологічного податку за формулою, наведеною у п. 249.3 ст. 249 ПКУ.
Ставки екологічного податку затверджені ст. 243 ПКУ.

А тепер декілька зауважень.

Подавати звітність з екологічного податку обов’язково, оскільки наявність викидів обумовлюється випаровуванням з резервуарів, і це є джерелом забруднення. Тут все просто - є викиди (зоч і мізерні ) - є декарація та податок. Про розрахунок поговоримо далі.

Щодо дозволів — вони отримуються на стаціонарні джерела забруднення. У разі пересувних ємностей питання лишається відкритим, оскільки коментарі податкової служби уникають чіткого роз’яснення цього питання (наприклад, чи потрібно на одну бочку отримувати дозвіл, і як можна отримати його на те, чого по суті немає — коли стаціонарне джерело відсутнє).

Однак у випадку стаціонарних резервуарів все досить прозоро: і дозвіл потрібен, і розраховувати податок та подавати декларацію потрібно.

Що буде, якщо дозволу не буде отримано, але ви будете подавати декларацію та розраховувати податок? В такому випадку викиди розраховуються самостійно — це написано вище в ЗІР. "Неправильність" розрахунку викидів податкова може довести тільки із залученням Міндовкілля — це теж, якщо уважно перечитати, зазначено в цьому ЗІР. Отже, якщо ви будете подавати декларацію та розраховувати викиди з пересувної бочки — "пред'явити" вам буде нічого неможливо. А якщо ні — тоді можливо оштрафувати за 120.1 ПКУ на 340 грн за перше неподання та 1020 за повторне порушення протягом року. Щодо того, чи подавати за минулі періоди: вважаємо, що ні, оскільки позиція щодо "будь-яких ємностей як джерела забруднення та екологічного податку" виникла разом із цією консультацією, вона недостатньо обґрунтована, оскільки є іншим прочитанням існуючих положень ПКУ без їхньої зміни, тому вважаємо, що буде достатньо подавати з того моменту, як надійшла вимога податкового органу.

А тепер, найцікавіше, про розрахунок.

Вихідні дані: наприклад, є бочка обсяг 2500 л, пальне - бензин А95. Розрахуємо викиди за квартал (90 днів та податок.

Обсяг пального, що "теоретично" випаровується і здійснює викиди в атмосферне повітря, визначається згідно з інвентаризацією викидів та дозволом, який отримується. Якщо дозволу не отримано, платник має розрахувати викиди самостійно - ми вже це встановили. з коментаря податковї.

Експлуатація ємностей з пальним передбачає, зокрема, випаровування забруднюючих речовин через дихальні клапани резервуарів, які є обов'язковими у будь-якому випадку. У будь-якій ємності з пальним над його поверхнею утворюється пароповітряна суміш, що містить певну кількість вуглеводнів. А через дихальний клапан відбувається газообмін між внутрішнім об’ємом резервуара і навколишнім середовищем, у тому числі й випаровування вуглеводнів. Оснащення резервуарів дихальними клапанами обумовлено насамперед вимогами до безпечної експлуатації таких об’єктів. Обсяг випаровування створює викиди в атмосферне повітря, що обумовлює виникнення об'єкта оподаткування.

Вуглеводні включені до переліку забруднюючих речовин, для яких установлено ставки податку за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Розмір ставки становить 145,50 грн за 1 тонну (п. 243.1 ПКУ).

Затверджені постановою № 686 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/686-2020-%D0%BF#Text норми втрат кількості фактичних добових залишків при зберіганні бензину:

В осінньо-зимовий період — 0,00048% за добу,
У весняно-літній період — 0,0015% за добу. (це не опечатка - так, саме десятитисячні відсотка. Тобто, 0,0015/100)
Густина А95 складає 0,75 г/см³, але для орієнтовних розрахунків можна брати 1 г/см³, тобто 0,001 т/л. Маса 2500 л приблизно дорівнює 2,5 т.

Квартальна сума екоподатку за випаровування при зберіганні 2,5 т бензину А95 складе:

— В осінньо-зимовий період: 2,5 т х 0,00048 %/добу : 100 % х 90 діб х 145,50 грн/т = 0,16 грн (16 копійок).
— У весняно-літній період сума буде більшою, але також мізерною — близько 50 копійок.

для пального зазначені норми втрат при випаровуванні (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/686-2020-%D0%BF#Text) і знаючи ємність свого резервуару, ви можете шляхом цих арифметичних вправ визначити, про яку суму податку мова йде у вашому випадку. Зауважте, рух пального не вразовується, тобто ввадається, якщо є бочка на скажімо 2500 літрів - всі 90 діб вона повна та відбувається випаровування.

Якщо ви отримаєте дозвіл - в дозволі вже будють зазнчені обсяги викидів, і вам лише доведеться помножити їх на 90 діб та на 145.50 грн. Зверність увагу на визначення "стаціонарного джерела " з ПКУ. Це не просто бочка, яка стоїть на місці. ( ПКУ14.1.230. стаціонарне джерело забруднення - підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти) - отже, тут слід коснультуватися із Міндовкілля. чи потрібний вам дозвіл.

Отже, ми визначили, що штраф за неподачу деклараціїї більший в рази, ніж податок. Це слушна причина її подати.

Раді допомогти, звертайтесь ще!