Мораторій на штрафи за невиплату авансів під час війни

Не зовсім - штрафу за ст.265 КЗпП може і не бути, а от адміністративний штраф буде.

Незважаючи на воєнний стан, заробітна плата має виплачуватися в строки, передбачені колдоговором чи іншим локальним актом підприємства.

На сьогодні законодавством передбачено 5 видів відповідальності: дисциплінарна, матеріальна, адміністративна, фінансова та кримінальна.

На підставі результатів перевірки Держпраці посадових осіб може бути притягнуто до адміністративної та кримінальної відповідальності, а саме підприємство — до фінансової відповідальності.

Згідно з вимогами статті 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

У період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені статтею 265 Кодексу законів про працю України, не застосовуються.

Зверніть увагу! Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.

У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.

Також, відповідно до вимог статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати передбачена відповідальність у вигляді штрафу від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо роботодавець допустить таке протиправне діяння повторно протягом року, або таке правопорушення буде зачіпати права неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері чи особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, розмір штрафу вже буде складати від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі встановлення безпідставної невиплати заробітної плати працівникам більш як за місяць, що вчинена роботодавцем умисно, настає вже кримінальна відповідальності за статтею 175 Кримінального кодексу України. Покарання за такі дії передбачають сплату штрафу від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 2 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років. Ті самі дії роботодавця, вчинені внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, будуть покарані штрафом від 1000 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на строк до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років. Роботодавець може бути звільнений від кримінальної відповідальності за умови, якщо до притягнення до кримінальної відповідальності ним буде здійснено виплату заробітної плати

https://smu.dsp.gov.ua/forpeople/recomendwartime/iaka-vidpovidalnist-peredbachena-za-porushennia-strokiv-vyplaty-zarobitnoi-platy/

Раді допомогти, звертайтесь ще!