Списання замортизованого майна: терміни, ризики та утилізація

Комп’ютерна та інша оргтехніка, яка втратила свої споживчі властивості і не має подальшого використання, набуває статусу відходів.

Визначення складу та властивостей відходів входить до повноважень комісії зі списання ОЗ.

У складі компонентів комп’ютерної та іншої оргтехніки містяться важкі метали і шкідливі речовини. Кожна частина комп’ютерної та іншої офісної техніки може мати різну категорію небезпеки. Тому списана оргтехніка має передаватися на утилізацію спеціалізованим підприємствам, які мають ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами.

Небезпечні відходи без отримання відповідної ліцензії на поводження з небезпечними відходами можуть зберігатися на підприємстві до одного року з дня їх утворення

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відходи» оргтехніка та побутова техніка набувають статусу відходів, коли повністю або частково втрачають свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення, та коли їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення. Поводження з такими відходами повинно здійснюватися згідно з вимогами Закону України «Про відходи».

Необхідність утилізації відходів оргтехніки та побутової техніки обумовлена двома причинами:

• до складу пристроїв входять різні речовини, які можуть бути використані в якості вторинної сировини. У процесі переробки з відпрацьованої техніки витягуються такі цінні матеріали, як срібло, золото, залізо, мідь, алюміній, скло, полімери і т.д.;
• крім цінних речовин, у складі оргтехніки містяться токсичні компоненти, які негативно впливають на навколишнє середовище. Складування або неправильна переробка пристроїв призводить до того, що шкідливі сполуки й отруйні гази потрапляють у воду, ґрунт і атмосферу, здійснюючи згубний вплив на природу і людину.

Законодавством не передбачена необхідність проведення експертизи оргтехніки та побутової техніки після її списання і перед здачею на утилізацію на предмет наявності дорогоцінних, чорних, кольорових металів або шкідливих речовин.
Відповідно, приймаючи рішення про належну утилізацію таких відходів, необхідно виходити серед іншого з інформації виробника, що міститься в супроводжуючій її технічній або експлуатаційній документації. У тому числі слід враховувати рекомендації виробника про спосіб утилізації або його обмовки про те, що ця техніка після закінчення терміну експлуатації підлягає утилізації в порядку, передбаченому для небезпечних відходів.

Раді допомогти, звертайтесь ще!