На наш погляд, оскільки страхувальником по КАСКО був лізингодавець (про що свідчить виписка ПН на нього і він є власником автомобіля протягом дії договору лізингу), в такому випадку витрати по ремонту проводить лізингодавець, також він визнає дохід від отриманого страхового відшкодування (у вартості ремонту), а податковий кредит має зменшити через компенсуючу податкову накладну за п. 198.5 ПКУ. Це відповідає роз’ясненням податківців у разі ремонту ТЗ, коли страхова сплачує безпосередньо на СТО. Це були дії лізингодавця.

Ваше підприємство отримує безоплатні послуги. Той факт, що акт виписано на вас, може вважатися правильним, оскільки фактичним отримувачем послуг ремонту є ваше підприємство. Лізингодавець, якщо не отримав акта чи його копії, буде мати певні проблеми із документальним підтвердженням своїх витрат (адже він має визнати доходи у вигляді страхової суми та одночасно у тій самій сумі витрати по наданню послуги лізингу), але це вже проблеми лізингодавця. Ваше підприємство за актом визнає витрати поточного ремонту та одночасно, на ту саму суму, дохід від безоплатно отриманих послуг: Дт 91-94 Кт 685, Дт 685 Кт 718. Можна зустріти пораду провести в обліку згорнуто, операцією — Дт 91-94 Кт 718, але таке проведення не є стандартним, тому краще все ж застосувати рахунок 685 з умовним контрагентом. Навіщо взагалі робити таке проведення, якщо доходи дорівнюють витратам і на фінрезультат не впливають? Для того, щоб правильно визначати структуру витрат підприємства, для вірного обчислення собівартості та її складових. У будь-якому разі, на податковий облік це ніяк не впливає.

Раді допомогти, звертайтесь ще!