Відповідно до статті 20 Конвенції, будь-яке письмове визнання зобов’язання (у т.ч. часткова оплата) поновлює строк позовної давності, який обчислюється заново на 4 роки з дати такого визнання.

Строк позовної давності - 4 роки. Згідно зі статтею 8 Конвенції https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_002#o60, строк позовної давності становить чотири роки.

ВМД №1. Дата відвантаження: червень 2018 р. Строк оплати за контрактом: через 60 днів - серпень 2018 р. Часткова оплата: червень 2021 р.

Висновок: Часткова оплата в червні 2021 р. є фактом визнання зобов’язання (ст. 20(2) Конвенції). Це поновлює строк позовної давності, і відлік нового строку починається з дати такої оплати. Тому строк позовної давності починається з червня 2021 р. і закінчується в червні 2025 р. Отже, безнадійною заборгованість можна визнати з червня 2025 р., якщо не буде нових дій, що поновлюють строк (наприклад, переписка чи нове визнання боргу).

ВМД №2. Дата відвантаження: жовтень 2018 р. Строк оплати: 60 днів - грудень 2018 р. Жодної оплати чи визнання зобов’язання після цього не було.

Висновок: Оскільки оплата не надійшла, строк позовної давності починається з грудня 2018 р.

Строк закінчився у грудні 2022 р.

Отже, з грудня 2022 р. заборгованість є безнадійною, якщо не було письмового визнання боргу, часткової оплати чи іншої дії, що б поновила строк (ст. 20 Конвенції).