Добові маєте платити за всі дні відрядження за наказом

Відповідно до ст.121 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n719 відрядженому гарантовано добові за всі дні відрядження.

Термін відрядження визначається за наказом про відрядження.

Відпустка надається за графіком відпусток та оформлюється наказом по підприємству. Отже, не заборонено надання відпустки відразу по завершенню відрядження. Але про це має бути виданий відповідний наказ, з яким працівник має бути ознайомлений під підпис.

По першому відрядженню проблеми із добовими не буде. Не має повернення, відповідно не має компенсації вартості квитка.

З другим відрядженням складніше. Адже днем вибуття у відрядження вважається день відправлення транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника (п.7 розд.І Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом МФУ від 13.03.1998 № 59 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98#n12). Це фактично «блокує» можливість компенсувати вартість квитка з іншого місця виїзду та ставить під сумнів саме відрядження.

В цій ситуації потрібно всі накази (на перше та друге відрядження та відпустку оформити до вибуття у першу відпустку). В такому разі можна пояснити «логістику».

Якщо є наказ про друге відрядження, то платити добові маєте. Питання буде виникати із оподаткуванням проїзду. Адже за ст.121 КЗпП компенсуються, та пп. «а» пп. 170.9.1 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3965 не оподатковується компенсація проїзду до місця відрядження і назад (на робоче місце).

В описаній ситуації потрібно вибрати для себе оптимальний варіант:

1.Якщо залишати все як є, то попрацювати над локальним документом, приміром затвердити Положення про відрядження, до описати механізм організації відрядження та компенсації подібної ситуації. Адже норми Інструкції № 59 є обов’язковими лише для бюджетників. Разом з цим ними користаються податківці при наданні консультацій та при перевірці. При найми, якщо у підприємства не має локального документа.

2.Якщо працівник і в подальшому буде затримуватися за кордоном, то доцільно перевести його на дистанційну роботу (наказ). В такому разі за ст.121 КЗпП поїздка за наказом буде оформлюватися з місця перебування працівника за кордоном і повернення із відрядження саме до цього місця дистанційної роботи. Це погасить питання компенсацій і оподаткування.