Норми природного убутку застосовуються до нестач продукції/товарів. Постановою КМУ від 23.11.2016 № 1066 було скасовано значну кількість норм природного убутку.

Але для сфери торгівлі більшість норм залишаються діючими (зокрема, затверджені наказами Мінторгу СРСР від 02.04.87 № 88, від 23.03.84 № 75, від 29.12.84 № 339).

Щодо продажу овочевої продукції, то наразі ситуація з нормами природного убутку така.

1. Для роздрібної торгівлі (відносно нестач, які виникли під час реалізації продукції вроздріб) — для свіжих овочів затверджених норм природного убутку немає. Тобто всі нестачі вважаються наднормативними.

Є тільки норми природного убутку для перероблених (сушених, заморожених) овочів, які продаються суб’єктами роздрібної торгівлі на вагу. Вони затверджені додатком 1 до наказу Мінторгу СРСР від 26.06.80 № 75. Також цим же наказом затверджена Інструкція щодо застосування цих норм (додаток 2). Норми застосовуються до обсягу реалізованої продукції за період між двома інвентаризаціями.

2. Для складського зберігання (нестачі, які виникають під час зберігання продукції на складах, базах, заготівельних пунктах) діючими є:

— «Норми природного убутку свіжої картоплі, овочів та плодів при короткочасному зберіганні на базах, складах різного типу і заготівельних пунктах». Вони визначені в додатку 14 до наказу Мінторгу СРСР від 26.06.80 № 75. Інструкція до застосування цих норм — наведена в додатку 15 до цього ж наказу. У цих Нормах визначені норми втрат свіжих овочів (зокрема і томатів) при короткочасному зберіганні. Короткочасне зберігання — це зберігання до 20 діб. Природний убуток обчислюється до залишку продукції на початок облікового періоду і до прийнятих за цей період овочів за масою нетто.

Звернемо увагу на те, що податківці проти застосування самостійно розроблених суб’єктами господарювання норм природного убутку

Варто звернути увагу й на наступні моменти, пов’язані із застосуванням норм. Під природним убутком овочів і плодів слід розуміти їх нестачу, викликану зменшенням їх маси внаслідок випаровування вологи та дихання.

Отже, норми природного убутку застосовуються, коли мова йде про втрату кількості (нестачу), а не якості ТМЦ.

Псування не є природним убутком
Про це прямо сказано у відповідних інструкціях до застосування норм природного убутку.

Тобто якщо продукція є в наявності, але втратила свою якість (зіпсувалася) — такі втрати вважаються наднормативними втратами. Якщо у вас складається акт на списання зіпсованої продукції — це, однозначно, для податківців сигнал про те, що втрати є наднормативними.

Документування втрат у межах норм природного убутку. Оскільки норми природного убутку застосовуються до нестач товарів/продукції — нестача має бути фактично підтверджена інвентаризацією. Отже, списання природного убутку за затвердженими нормами без установлення факту нестачі цінностей не допускається

Після виявлення нестачі товару за результатами інвентаризації в протоколі інвентаризації комісія має визначити, чи може бути списана така нестача за рахунок норм природного убутку.

Має бути складений розрахунок розміру природного убутку.

На підставі затвердженого керівником протоколу інвентаризаційної комісії (з висновками про списання нестачі за рахунок норм природного убутку) та розрахунку розміру природного убутку операція відображається в обліку.

Облік втрат у межах норм природного убутку. Витрати в межах норм природного убутку під час зберігання та реалізації ТМЦ, на думку Мінфіну, обліковуються на субрахунку 947 у кореспонденції з кредитом рахунків обліку ТМЦ (п. 5.7 Методрекомендацій № 2).

Податок на прибуток. Усі без винятку платники-прибутківці відображають і нормативні, і наднормативні втрати ТМЦ тільки за бухгалтерськими правилами.

ПДВ. Нестачі ТМЦ у межах норм природного убутку на ПДВ-обліку ніяк не позначаються. Підстав для нарахування негосподарських компенсуючих податкових зобов’язань за п.п. «г» п. 198.5 ПКУ у такому випадку немає.

Якщо ж товари списуються понад норми їх природного убутку, то доведеться з вартості «втрачених» товарів компенсувати «вхідний» ПДВ нарахуванням податкових зобов’язань за п.п. «г» п. 198.5 ПКУ. Якщо ТМЦ придбавалися без ПДВ, то компенсуючі податкові зобов’язання не виникають. База оподаткування — вартість придбання таких ТМЦ (п. 189.1, п. 198.5 ПКУ). На підтвердження компенсуючих ПДВ-зобов’язань не пізніше останнього дня звітного місяця списання втрат ТМЦ складають «самозведену» податкову накладну (з типом причини «13»).

Компенсуючі податкові зобов’язання не нараховуються, якщо ТМЦ втрачені внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану (п. 321 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Раді допомогти, звертайтесь ще!