1 У лист ДПСУ від 17.10.2023 № 3612/ІПК/99-00-24-03-03-06 зазначала: вартість послуг з перевезення працівників до місця роботи та назад, яке організовується юридичною особою (роботодавцем) включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах, а також є базою нарахування єдиного внеску.

Щоб оподаткувати дохід працівника ПДФО, військовим збором і нарахувати ЄСВ, потрібно визначити розмір такого доходу, тобто ідентифікувати осіб, які користувалися послугами таксі. Тому в акті наданих послуг або у звіті про перевезення мають бути відомості про здійснені перевезення (зазвичай з застосунку уклон можна витягнути інформацію щодо кожного співробітника, отже, можна визначити розмір такого доходу щодо кожного працівника). Оскільки додаткове благо надається у негрошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 ПКУ: базу оподаткування для ПДФО збільшують на натуральний коефіцієнт, який дорівнює 1,219512 (164.5 ПКУ).

2 Якщо таксі-перевізник, з яким укладено договір, є платником ПДВ і зареєструє в ЄРПН податкову накладну на підприємство, то підприємство має право на суму ПДВ. Якщо вартість придбаних з ПДВ Резидентом Дія Сіті товарів у повній мірі включається до складу вартості послуг, операції Резидента Дія Сіті з постачання яких підлягають оподаткуванню ПДВ, то обов'язку щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ у Резидента Дія Сіті не виникає.

3 В будь-якому випадку, ці витрати, які надані на користь працівникам, персоніфіковані та оподатковувані — відображаються в рядку 16.3, неперсоніфіковані — в рядку 16.4 додатку ДІЯ. Але при цьому значення цих рядків віднімаються від значення рядка 16 та не є базою для ПНВК (тобто в значення рядка 17 входять із мінусом, тобто виключаються). Про це свідчить, зокрема, відповідь на питання №7 з Інфолиста ДПС 1/2024 https://tax.gov.ua/data/material/000/638/759467/InfoList1_2024.pdf

4 Поїздки на таксі в виключно службових цілях та в робочий час не є додатковим благом.

Згідно з пп.14.1.47 ПКУ додаткові блага – кошти, що виплачуються платнику податку податковим агентом, виплата яких не пов’язана з виконанням обов’язків трудового характеру. Витрати на таксі повинні бути оформлені наказом керівника та пов’язані з виконаннями працівниками службових обов’язків. В наказі керівника чи іншому окремому документові підприємства про використання працівниками таксі в службових цілях слід вказати: мету здійснення поїздки із зазначення працівників, які будуть її здійснювати; яким транспортом (перевізником) здійснюватиметься перевезення; час здійснення перевезень (графік або часові рамки) - вартість проїзду не вважатиметься додатковим благом за умови використання таксі в межах робочого часу працівника; маршрут (маршрути) перевезення; документи, що підтверджуватимуть факт перевезень та відповідні витрати.

Раді допомогти, звертайтесь ще!